Нещодавно ваш автор відпочиваючи від важких буденних справ мав можливість зустрітися із давніми друзями.

Культурна програма у нас, як завжди, була на вищому рівні. А потім комусь у голову прийшла ідея зіграти у карти.

Спершу я не хотів грати у карти, бо поки ти навчишся бавитися у невідому вам гру, то мине хтозна скільки часу, а такого всім відомого «дурня» бавитися не хотілося.

Та згодом друзі мене переконали і як кажуть – поїхали.

Воробус увійшов у смак нової для мене гри. Називалася вона – «мафія», згодом я її назву – грою року, настільки вона мені сподобалася.

Люди так захопилися грою, що пісня, яка паралельно звучала на ПК грала разів десять, ніхто не хотів вставати її перемикати. 🙂

Суть гри доволі проста, але треба якнайбільше народу. Мінімум цю гру бавитися може 7 чоловік, а максимум скільки захочете. Звісно, що у межах розумного. 🙂

У цю карточну гру грають усі: від підлітків до старших людей, за дівчат я навіть не говорю. З нами вони також бавилися і сам прикол у тому, що ваш автор ніяк не міг вгадати що вони мафія.

Правила гри:

Їх є багато. Ми грали наступним чином:

Був один мафіозі (король піки), один лікар (дама черви), решта – прості жителі і один ведучий.

Останній перемішує карти, роздає всім по одній і всі дивляться.

Опісля, ведучий говорить всім закрити очі, по черзі просинається мафія, яка показує пальцем на свою жертву. Згодом просинається лікар, показує кого він лікуватиме (не виключення, що себе) і аж тоді просинаються всі мешканці.

Ведучий говорить кого вбили.

Починається обговорення, учасники гри мають визначити хто є мафія і її знешкодити.

А тут вже потрібно проявити смикалку і проникливість. Це психологічна гра і важливо не спалитися, що ти мафія.

Так грають доти, поки не переможуть мешканці або ж мафіііііііііііііііііііііія. 🙂

Тепер чуть-чуть історії.

Карточну гру «Мафія» придумали ще у далекому 1986 році у Росії. Її автором є тоді ще студент факультету психології МДУ – Дмитро Давидов.

Саме завдяки цьому хлопчині ця гра спочатку набула значного поширення серед студентів, а згодом, коли Дмитро став викладачем, вона розповсюдилася і серед іноземних студентів, які після навчання з дипломами і правилами гри поїхали додому. 🙂

Гру «Мафія» визнали у світі однієї із 50 найбільш історично і культурно істотних ігор.

Зараз її все більше можна знайти у онлайн-варіантах.

Насамкінець пропоную послухати пісню, про яку я вже вам говорив раніше під назвою «Я твій наркотик»:

Ось така от вона ця гра – «Мафія».

P.S. Воробус так грав цю гру, що його завжди або вбивали першим, або ж відразу дізнавалися, що я мафія. Скажу по секрету я завжди вбивав дівчат 🙂

Автор статті: Vorobus.