Вчора вашому автору після великої перерви, не знаю навіть чого, завжди часу не вистачає, довелося побувати у львівському аквапарку.

Що змінилося тут від мого останнього візиту, чи подорожчали квитки, як я застряг в одній із труб та багато іншого читайте далі.

Почну із організаційних моментів. В аквапарк запросив мене давній знайомий, який з колегами якраз цього вечірнього дня вирішив сходити на водні процедури, саме так він називає їзду по гірках.

Так як я давно не був в цьому закладі, вирішив його відвідати. Людей в аквапарку не було так багато, як завжди. Можливо взнаки дається тепла погода, яка заполонила терена нашої держави. Тому, краще вже поплавати на відкритих водоймах, чим у зачинених.

Та ми не такі як всі. Є можливість, то чому б не сходити.

На вході все як минулого разу, платиш гроші, тобі видають годинник, на який я звернув увагу. Це тепер браслет, який надівають на руку і щоб він злетів не знаю що треба зробити. Принаймні я товкся у воді, що і забув за нього, а він не злетів. 🙂

Заходимо ми у середину, там все стандартно, люди переодягаються і залишають свої речі у сховищах, яке я знову не міг зачинити. Чи то я не вмію ним користуватися, чи то воно якесь не справне. Довелося мені свої речі віддати на зберігання до товариша. Так зробив згодом і ще один мій знайомий.

Заходимо ми вже у приміщення, де є гірки. Фотографувати і знімати відео виявляється не можна, тому ваш автор не буде давати традиційно велику кількість фото і про те як він з’їжджає з гірки. 🙂

Що можу сказати по атракціонах. Все як було, люблю чесно ті водні масажі, там до речі, зосереджена найбільша кількість людей. 🙂

Щодо гірок, то тут починаються найбільші приколи. Нарешті запрацювала помаранчева гірка, яка являється найнебезпечнішою гіркою, але народ їхав з нею охоче і ваш автор вирішив спробувати також.

Краще би я не їхав з неї. 😀 Як тільки ти починаєш їхати цією трубою, то десь на половині шляху ти застрягаєш, але через кілька метрів ти розумієш, що тобі настає п…ц.

Ви доїжджаєте до крутого спуску і летите вниз у воду з шаленою швидкістю. Ваш автор так захопився їздою, що впав у воду з відкритим ротом. 😀

Але, це ще ще не був сам прикол. Найбільша прикрість сталася із мною, коли я спускався із синьої труби. Справа у тому, що цього разу я вирішив не брати з собою як допоміжний засіб ніяких кругів чи ковриків (їх ввели, це добре) під одне місце, а їхати без нічого.

Їду я їду і на одному проміжку ділянки зрозумів, що я тупо застряг. Весело звісно, але що робити я у цей момент не знав. Мої спроби себе відштовхнути завершилися нічим. І тоді я получив ногами сильно у плечі, що було дуже неприємно.

Справа у тому, що за мною їхали нові люди, які розігналися до шаленої швидкості і добре, що вони мене серйозно не травмували. Все-таки, я вважаю, що десь працівники аквапарку тут сфальшивили, адже я не вилетів у воду, а вони впустили у трубу нову людину. 🙁

До мінусів я би відніс також те, що є мала кількість кругів на яких можуть кататися дві людини. Я їх шукав, принаймні, довго. Також хотілося би, щоб давали час-бонус на переодягання.

Решта все норма. Не знаю чого, але народ боїться кататися на червоній гірці, яка являється моєю найулюбленішою. Ця гірка щалена, але прикол ще той. 🙂

І насамкінець, про ціни. Вони вроді залишилися на тому ж рівні, що і були, можливо трішки стало дорожче.

Щоб вам було зрозуміліше, з прайсом цін на відвідини аквапарку можна ознайомитися тут.

Автор статті: Vorobus.