Бакота

Бакота

Минулих вихідних ваш автор із друзями їздив у чудове місце, яке я ніколи не забуду. Називається воно – Бакота.

Що це таке, які враження вона справила на мене і чи повернуся я ще колись туди читайте далі.

Бакота – це село розташоване у Камянець-Подільському районі Хмельницької області. Вірніше я трішки не правильно сказав, це вже екс-село, адже його зараз вже не існує.

Воно було затоплене у 1981 році у зв’язку із будівництвом Новодністровської ГЕС, а мешканці цього поселення були переселені у інші міста.

Вперше Бакота згадується у літопису в 1024 році, саме ця дата і вважається офіційною датою його заснування. Від цього часу місто пережило багато подій: від набуття містом важливого політично-адмінстративного центру до нападів з боку загарбників.

Чим цікава Бакота так це тим, що на території цього поселення колись був чоловічий скельний монастир, замок, велика кількість печер, джерела, Михайлівська церква і великий яблуневий сад.

Їхати сюди зі Львова достатньо далеко і плюс ще не факт, що ви її знайдете.

Чому? А тому, що тут знаки якісь не такі, як треба. То вони приховані, то їх взагалі нема.

І ось приїжджаємо ми на місце.

Перше, що кидається в очі, так це вивіска, що відвідування цих місць платне. Але, сам прикол, що ніяких типів чи тьоток, що збирають гроші ми не спостерігаємо.

Та і навіщо вони нам? 🙂 Зверху пейзаж просто неймовірний. У мене на мить закладається думка, що я не у Бакоті, а десь на морі.

Також читайте:   Подорож до Карпатських гір – чудовий варіант для відпочинку

Замком навіть і не пахне, спукаємося ми до низу. Там, за словами, місцевих, є три джерела і залишки скельного монастиря. Йти туди приблизно хвилин двадцять, але це якщо ви не маєте лишнього багажу так як ми.

Одне із джерел

І ось доходимо ми до джерел, вони розташовані недалеко від монастиря. Хто попиває водичку, хто набирає з собою, підходимо ми до монастиря. Ясне діло, що було би добре, якби з нами був гід, але цього варіанту ми не розглядали.

Сам монастир досить добре зберігся, всередині є образи, ікони, коробки для пожертв.

Монастир

Трошки дальше можна побачити печери, вони не такі як вам здається, бо ще за часів царя Гороха їх завалили разом із людьми.

Все це добре, але перед нами постало питання – де нам ночувати. Йдемо ми далі, зустрічаємо ще одне джерело, через деякий час ми виходимо на берег річки Дністер, саме вона тут протікає. Ви би бачили яка там краса, словами то не передати. Ляпота…

Незабутні краєвиди

Час від часу тут можна побачити катери, яхти, навіть два рази приїжджав пароплав. При бажанні тут можна половити рибку, поплавати у водичці.

Ось така от вона, Бакота. Я сюди ще приїду, принаймні копійка, яку я кинув у воду, має мені у цьому допомогти.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

коментарів - 4 може ще щось напишете?

  1. Stakeholder 06.09.2011 пише:

    Бакота – це село розташоване у Камянець-Подільському районі Хмельницької області. Вірніше я трішки не правильно сказав, це вже екс-село, адже його зараз вже не існує. …Від цього часу місто пережило багато подій: від набуття містом важливого політично-адмінстративного центру до нападів з боку загарбників.

    ось так з легкої руки Варобуса село перетворюється у місто ))

  2. PVS 06.09.2011 пише:

    VOROBUS пише: Сам монастир досить добре зберігся, всередині є образи, ікони, коробки для пожертв

    http://castles.com.ua/bakota.html пише: Десь на серединi гори, метрiв за вiсiмдесят над Днiстром, виднiється бiле кам’яне урвище. До нього по схилу веде вузенька втоптана стежка. Узбiч неї – табличка: “Пам’ятник iсторiї”. Скельний монастир 10-13 столiття. Охороняється законом. У прямовиснiй, вапняковiй скелi затаїлося цiле печерне мiстечко. Головнi його споруди – келiї та три печери, протяжнiстю до десяти i висотою близько двох з половиною метрiв. Одна з них, найбiльша, служила за церкву.Бакотський монастир виявлений у 1883 роцi вiдомим археологом Антоновичем. В 1884 роцi, орiєнтуючись на народнi перекази, пов’язанi з урочищем Монастир, на Бiлiй горi, В.Б. Антонович провiв на її вершинi археологiчнi розкопки. Тут було вiдкрито курганне жiноче поховання i завиткоподiбна печера в глибинi гори. А з 1889 по 1892 рiк вчений за допомогою мiсцевих жителiв знайшов i дослiдив скельний монастир, зруйнований очевидно пiд час татарських нападiв i пiзнiше повнiстю похований пiд великим оповзнем, який зiйшов з верхньої частини схилу гори.

    Щось не сходиться. В Воробуса монастир “добре зберігся”, а в castles.com.ua – “повністю похований під великим оповзнем”.
    Увага питання: хто пив горілку?

  3. Vorobus 06.09.2011 пише:

    PVS пише:
    Увага питання: хто пив горілку?

    Та щось я заплутався, там і церква і монастир разом. Монастир не є діючий, це тільки його залишки.

    😛

  4. VIK 14.09.2011 пише:

    Vorobus пише: PVS пише:
    Увага питання: хто пив горілку?
    Та щось я заплутався, там і церква і монастир разом. Монастир не є діючий, це тільки його залишки.

    Воробусе, невже ти так заплутався, що язик по клавіатурі почав заплітатися? 😀 😀 😀 😀 😀

1 Згадки про дану статтю в Інтернеті

  1. 10 вартих уваги туристичних місць на Західній Україні

Залишити відповідь до Vorobus Скасувати відповідь

Ваш email не публікуватиметься.


*