25.02.2013 р. 
Сьогодні виповнюється рівно 440 років з часу відкриття першої на українських землях друкарні книг. Надприємно, що цей інженерний об’єкт знаходився у нашому місті Львові. Саме наше місто дало Україні першу друковану книжку!
До кінця ХV століття слов’янські книги були писаними. Переписами (копіюванням) займалися спеціально навчені монахи. Можна тільки уявити якою трудомісткою була праця цих людей.
Першим відомим друкарем слов’янської писемності історики називають Фіоля Швайпольта, який створив друкарський верстат і в 1491 році надрукував у Німецьких землях перші книжки церковнослов’янською мовою з використанням кириличної абетки. Пізніше ще один чоловік Францішек Скорина у 1519 році видав друком першу Біблію слов’янського перекладу. Було це у місті Вільно (тепер Вільнюс).
Українським першодрукарем був Іван Федорович (1510-1583). Походження його невідоме, є тільки припущення, що Федорович походив із української шляхти роду Рогози. Достеменно відомо, що він, як і Швайпольт і Скорина, закінчив краківський Ягеллонський університет. Цей вуз був у ті часи навчальним закладом, що стояв на рівні з Оксфордом і Сорбонною.
Після отримання першокласної вищої освіти доля його закинула у Московське царство. Є припущення, що Федорович мав священицький сан. У Москві він мав досить високий соціальний статус – слугував дяком у Кремлівські царській церкві роду Романових. Був особисто знайомий із царем-деспотом Іваном ІV Грозним. Там українця Івана Федоровича й переписали в Іоана Фьодорова.
Перший друкарський верстат Федорович створив у Москві. Видрукував там у 1564 році разом із помічником П. Мстиславцем книжку «Апостол». Московська церковна і владно-світська деспотія не сприйняла друкарні Федоровича. Він був звинувачений у безбожжі та створенні «пекельної машини».
Винахіднику вдалося втекти від переслідувань людей Івана Грозного до Литовського князівства. У цих землях він видрукував «Євангеліє» і «Псалтир».
25 лютого 1573 року Іван Федорович на кошти львівського православного братства відкрив друкарню у нашому місті. З цього часу й було започатковано книгодрук в українських землях. У Львові було видано «Апостол» і «Буквар».
Нестача коштів для утримання друкарні у Львові змусила Федоровича переїхати до Острога, де князь Костянтин запропонував фінансування нових видань. Там було видано один із найцінніших стародруків української історії «Острозьку Біблію» – повне друковане видання всіх книг Святого Письма церковно-слов’янською мовою (має 628 аркушів).
У сучасній Україні збереглося 8 примірників цієї книги. Один із них є у Львові. Острозьку Біблію використовують в офіційній церемонії інавгурації президентів України.
Обставини і місце смерті Івана Федоровича суперечливі. Збереглась згадка про його поховання в церкві Онуфріївського монастиря на Черкащині. У 70-х роках ХХ століття радянські вчені-археологи в одному із поховань монастиря виявили рештки літньої людини. Місце співпадало з історичним описом джерела, що свідчило факт поховання українського першодрукаря. Знайдене хотіли відправити на дослідження у московську лабораторію, але коштів не вистачило і залишки (можливо) Федоровича відправили на зберігання у Львівський Музей книги. Хотіли провести досліди за кордоном у Європі, грошей ніхто на це, звичайно, не дав. Потім про це забули.
Тлінні останки цієї людини (найімовірніше українського першодрукаря Івана Федоровича) донині поскладані купкою у сейфі першого поверху згаданого музею, розміщеного неподалік палацу Потоцьких у центрі Львова…
Автор статті: zars.
Улюбленець голубів 🙁
Щиро вдячний пану zars-у за цікавий пост. Правду та нашу історію потрібно знати. А то нам досить часто підсовують брехливу історію. Добре, що є такі люди, які проливають світло на нашу історію.
Я писала роботу про перших друкарів, ще коли вчилась в НУ “ЛП”, і повірте мені, Іван Федорович зовсім не український першодрукар. Це міф! Радянській владі було вигідно щоб саме виходець із Москви був першодрукарем в Україні (так ніби українці могли досягнути чогось лише завдяки старшому братові).
Цитую:
“Проте ще 1925 року відомий учений Іван Огієнко у своїй ѓрунтовній монографії «Історія українського друкарства» довів, що задовго до приходу І. Федорова у нас існувало друкарство. Цю книжку запроторили в спецфонди, а прізвище дослідника надовго потрапило до списків заборонених. Уже наприкінці хрущовської відлиги в 60-х роках минулого століття остаточну крапку в багатолітній дискусії – хто кого навчив друкувати – поставив колишній директор Львівського історичного архіву відомий історик Орест Мацюк. У архівних сховах він віднайшов справу про друкарню львівського міщанина Степана Дропана. Час створення цієї друкарні – 1460 рік. Це рівно через 10 років після заснування друкарні німецьким першодрукарем Йоганном Гутенбергом і рівно 112 років перед тим, коли І. Федоров видав у Львові «Апостола». Щоправда, ця публікація О. Мацюка, подана в одному з чисел офіційного журналу «Архіви України», надовго зникла із загального доступу для користувачів.”
Якщо Федорович був першим, то звідки у музеях взялися книжки церковнослов’янською, видані у Кракові Швайпольтом Фіолем за сімдесят років до офіційного старту друкарства у Москві? Та й на могилі самого Федоровича сказано, що він «друкарство занедбане обновив». І куди дівати Франциска Скорину, який за півстоліття до Федоровича видав аж 23 книжки – більше ніж сам «першодрукар»?
Приємно, що є гарні сучасні дослідження про першодрукарів.
Не бачу суперечностей між коментарем і статтею у згадках про Швайпольта і Скорину.
Стосовно Львівської друкарні: відомо, звичайно, що друкарський верстат був придбаний Львівським братством у Європі ще у другій половині ХV століття. (може бути, що за цей “апарат” заплатив згаданий С. Дропан). І, можливо, щось друкувалося, але до нас не дійшло.
Федорович, справді, вдосконалив вже існуюче у власності Львівського братства обладнання. На ньому і друкував книги.
…Тільки викликає сумнів, що текст «друкарство занедбане обновив» писаний саме на могилі друкаря. Бо захоронення в Онуфріївському монастирі не було достеменно ідентифіковане істориками.
Дякую за професійний підхід та оригінально нову інформацію з теми.
:hello: