Враження від книги Вишневського “Коханка”

Коханка

Наступна публікація на блозі буде незвичною. Чому? Незабаром зрозумієте.

Читачі, хто уважно слідкує за життям сайту, знають, що на ресурсі є рубрика – «Для дівчат».

Колись в неї писали представниці прекрасної статі, писали багато, але як каже моя подруга – Оксана: «Це мить і все з часом минає».

Рубрика занепала і від того що Воробус не може писати про жіночі витребеньки вона простоює.

Хоча, сьогоднішню тему публікації, мабуть, таки віднесу до цієї рубрики. Вагався може дати її у «Мистецтво», але таки вирішив.

Так от, довгих вступів робити не буду, а скажу, що сьогодні під час зміни вашому автору довелося прочитати книжку польського письменника Вишневського – «Коханка».

Враження від неї залишилися двоякими. З одного боку вкотре зачитався і не просидів марно час, з іншого – не всі люди цю книжку зрозуміють.

Написана вона була ще у 2002 році, опісля тріумфального виходу книги «Самотність у мережі».

«Коханка» Вишенського – це шість різних історій-новел:

«Синдром прокляття Ундини», «Коханка», «Шлюбна ніч», «Менопауза», «Замкнутий цикл» та «Anorexia nervosa».

На перший погляд нічого особливого. Історії як історії, але особливість таки є.

Вишенський здивував громадськість тим, що зумів розкрити історії кохання і не лише будучи в образі жінки. Здається це утопія писати щось від імені жінки, але Януш таки зумів.

Також читайте:   Як повернути дівчину

Всіх історій переповідати не буду, бо вам не буде тоді цікаво читати книжку, а зосереджуся лише на одній – «Коханка».

Так от, в творі розповідається про те, як дівчина досить таки тривалий час була коханкою одруженого чоловіка. Вони все добре знали один про одного, в кого які обов’язки і так далі.

Тим не менше вони ся так любили, що інколи від відвертостей, які описував автор книги аж звисала щелепа. Звідки він знає чого хочуть жінки?

Фрази цитувати не буду, бо нас можуть читати і діти. «Він зняв з мене весь одяг і ми поринули у світ кохання….». Та йой. 🙂

Тут одразу ж згадався однойменний фільм, коли чоловік на пару днів став жінкою. Було весело…

Коли почав читати книгу спершу думав що за кілька хвилин її і закрию. Проте, здоровий глузд таки переміг і я задався принципом що все треба доводити до кінця.

Висновок новели – жінка хоче бути тією єдиною і неповторною для свого чоловіка, щоб він навіть не думав глядіти на інших, а от для чоловіка головне що вогонь у їх душах ніколи не згасав.

Таки Воробус дочитав… Але, радив книжку читати би переважно дівчатам.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

коментарів - 11 може ще щось напишете?

  1. я якось починала читати Вишневського з Самотності в мережі, але залишила після першого розділу ж… любовні романи то не моє, навіть які би сильні вони не були…
    а я тепер взагалі підліткову літературу почитую)))) отак 8)

  2. Коханка Воробуса 20.10.2014 пише:

    про мене книга? 😕 😕 😕

  3. А я б, певне почитала) 🙂 «Самотність у мережі» читала колись. Здається сподобалась, хоча мало пам’ятаю. Хоча не дуже люблю короткі історії в одній книзі.

  4. О, тільки помітила, що у Воробуса є коханка 🙁

  5. Коханка Воробуса 20.10.2014 пише:

    Оксана Скоц, що то така за коханка??? 😮 😮 😮

  6. Vorobus 20.10.2014 пише:

    Коханка Воробуса, троляка 👿 👿

  7. Jorgen 20.10.2014 пише:

    Ігорко, :facepalm: виправ помилку у заголовку

  8. VikiMouse 20.10.2014 пише:

    Воробус книжки читає??? 😮 :rolleyes:

  9. VIK 21.10.2014 пише:

    то Воробус писав враження після мазі Вишневського, коли витягав кліща
    😀 😀 😀

  10. YurOK 21.10.2014 пише:

    Це домашня бібліотека автора зображена на фото до статті? 8)

  11. Vorobus 21.10.2014 пише:

    YurOK, щось таке 😀 😀

Залишити відповідь до Юлька-булька Скасувати відповідь

Ваш email не публікуватиметься.


*