Колись у Воробуса була традиція – після футболу ходити з друзями на пиво з дерунами або ж просто на деруни.

Часи змінилися, улюблений генделик закрили через фінансову кризу і вже опісля футболу довгий час автор блогу сідав на маршрутку та їхав додому.

Скучно…

Знав, що так завжди не буде і це «завжди не буде» таки настало.

Надворі була середа, ваш автор вкотре провів тренування і вже хотів їхати додому як раптом хороший приятель запропонував поїхати на Левандівку. За словами, друга, в цьому районі нашого міста нещодавно відкрився кафе-бар, який мені мав би сподобатися.

Горіла хата, гори й сарай. Таки поїхав і від побаченого був дуже вражений.

Кафе-бар із назвою «Скеля» знаходиться за адресою: Суботівська, 10 (контактний телефон – 0975708350).

Щоб вам було зрозуміліше це район училища залізничного транспорту.

Зайшли ми з приятелем туди і перше що кинулося Воробусу в очі, так це велика кількість спортивної атрибутики: шарфи футзальної «Енергії», «Урагану», «Тайму», баскетбольної «Політехніки-Галичини», футбольних: «Карпат», «Шахтаря» та багато іншого.

Усього перелічити не можу, бо не вистачить однієї публікації. Це треба бачити.

Спорт, спортом, але Ігор Воробус захотів пива з дерунами, тому з радістю поспілкувався з офіціанткою, яка за мить до нас підійшла.

Виявляється кухня у кафе-барі «Скеля» – домашня. Серед страв можна виділити такі як:

Вареники – 10 грн, український борщ – 11 гривень, деруни 18 гривень, солянка, чанахи, пельмені, ковбаски тощо і навіть ребра-гриль.

Як скаже згодом власник закладу – пан Ярослав – це фішка закладу.

Заклад невеличкий, але до 30-ти чоловік вмістити може.

Що ж, замовив Воробус улюблене пиво 1517 і порцію дерунів. Якихось 7-10 хвилин і моє замовлення готове. Дерунів на тарілці було шість, досить таки великих розмірів.

Замовляю ще пиво і тут мені вдається познайомитися із власником закладу «Скеля».

Виявляється всі ці згадуванні вище шарфи він збирав сам і є палким прихильником спорту.

Тому. якщо хтось із клієнтів хоче подивитися цікаву спортивну подію, то можна звернутися із проханням увімкнути телебачення.

Це можна робити як в загальному залі, так і у так званому – «VIP». Розрахований він на п’ять-шість чоловік і тут як то кажуть можна посидіти душевно. Мене ще підкололи що як буде шість років блогу щоб приходив із читачами саме сюди. 😀

На моє запитання який же девіз в закладу пан Ярослав відповів наступним чином: «Смачно, затишно і по-спортивному».

Але, і це ще не все. Засидівся Воробус у «Скелі» довго. А все тому, що по телебаченню показували іспанський футбол. Між собою «бавилися» Реал та Севілья.

Зрадив своїм принципам, випив більше 2-ох пив. І коли вже йшов додому побачив білочку. 😀

Жартую, звісно що.

Спершу думав що це мені привиділося, але персонал закладу на мої дії посміхнувся.

Воробус так захопився переглядом футбольної атрибутики що і не побачив що в закладі є фазан, білка, куниця, а також рибки.

Одним словом було весело. 🙂

Автор статті: Vorobus.