Сьогодні у Воробуса особливого настрою писати публікації нема. Не подумайте, що мене знову покинула муза.

Навпаки, в мене вона якраз то є. Можу навіть своїм читачам показати великий блокнот в якому все розписано що і коли має бути, плюс як додаток скинути з фотоапарату світлини.

А теми дійсно цікаві для оточуючих: це і оперативна розповідь про будівництво трамваю на Сихів, фільм про який зараз всіх активно говорять, парк що славиться своїм кримінальним минулим тощо.

Це все буде, просто мені треба сісти, зосередитися й все описати.

Але, спершу про наболіле. Знову спробую побавитися у філософа.

Дана публікація буде мати досить таки цікаву назву – «Так і живемо…».

Має Воробус хорошого приятеля, який подібну фразу повторює вже мені роками. Правда до недавнього часу пробував йому перечити.

Тепер же розумію що даний чоловік був правий.

Не треба себе ніколи тішити ілюзіями по питанню тієї чи іншої людини. В нас час люди стали злими, не добрими, не щирими, підлими.

Вкотре в цьому переконався за останні місяці.

Фальш настільки сильно присутня в цьому житті, що так інколи сидиш думаєш що взагалі ці люди роблять на світі, чого їм треба?

Грошей, слави, автомобілів, розкішного життя, задоволення власних амбіцій? Маячня це все… Колись люди мені казали не звертати ні на кого увагу, жити у своє задоволення….

Не слухав, пробував якось все заперечити, але розумію що довіряти комусь чи вчити – дуже вже не гоже діло.

От дивишся ти на наших дівчат.

І ніби фігура є, гарні, красиві, але мізків деяким ой як бракує. Шукають собі супутника життя, перебирають, перебирають, а що мають у підсумку?

Правильно, стрибають в останній вагон щоб не залишитися. І пох їм чи є любов чи нема, головне не залишитися.

І чомусь мені зовсім не шкода їх потім коли кажуть що любові нема, чоловік уваги не приділяє, бігає по коханках і так далі.

Щоб дівчата не казали що я проти них скажу що і хлопці такі ж самі. Хтось ставить в житті ціль випити 5 машин горілки, хтось перетра…ти 500 баб.

І що ми маємо в кінці? Людина або спивається і залишається наодинці з пляшкою або ж у випадку сім’ї на самоті.

А мені вже 45-ть і що далі?

Кому це взагалі потрібно? Люди елементарно забули що таке моральні цінності.

Кожен думає якби то свого сусіда використати, обманути…Одним словом, люди опустилися на дно.

Не сперечаюся, є люди й нормальні. Це стосується як жінок, так і чоловіків. Просто вони настільки скромні що їм важко себе показати у цьому світі сповненого фальші.

Друзі.

Ооооооооо, це вічна тема. З самого дитинства вони клянуться що будуть помагати у всьому, ніколи не покинуть… І що маємо у підсумку?

А в підсумку все зводиться до задоволення своїх власних потреб. Люд починає заздрити один одному, починаються сварки, суперечки і друзі поступово стають ворогами.

Так і живемо….

Матеріальні цінності.

Гроші нас псують і то дуже серйозно. От дружить людина з людиною, з часом одна починає жити краще і починається оце цькування один одного.

А як на рахунок помогти один одному? Чи слабо?

Казав мені один колись старший чоловік, якого звати Юлік, що в цьому житті треба класти на багатьох «йуха» і жити буде краще.

А коли будеш зі всіма добрим, відвертим, то ці ж риси тебе і погублять.

Імен в цій публікації я не називатиму, а для чого? Тому кому треба все це добре зрозуміє.

І не треба мені тут розказувати…. з часом хто розумний до моїх слів прислухається….

Ми ж всі дуже ділові, вічно зайняті, навіть нема кому….

Автор статті: Vorobus.