Старовинні палаци Львова: частина 2

Старовинні палаци Львова

Продовжуємо знайомство зі старовинними Львівськими палацами, які збереглися до наших днів. Палаци Корнякта, Бесядецьких, Любомирських, Сапєгів та палац Справедливості – унікальні пам’ятки історії та архітектури міста Лева.

Палац Корнякта. З історією Львова ім’я Костянтина Корнякта поєднують дуже давні події. Це був дуже багатий купець з острова Кріт. За своїм походженням він був греком, з острова Крит. Він замешкав у Львові в XVI столітті. Під його контролем була торгівля вином та тютюном по всьому Чорному морю. Але він був мудрою людиною та меценатом. Корнякт володів багатьма мовами, в тому числі і східними. Кам’яницю, на місці двох будівель, для нього збудував італійський архітектор Петро Барбон. Цікавий та обставина, що за існуючими на той час законами, усі кам’яниці, які були споруджені на площі Ринок не могли мати більше як три вікна на фасаді будинку. Це було, так зване тоді, правило рівних можливостей, бо кожне вікно першого поверху можна було використовувати для влаштування майстерні, аптеки чи крамниці, а також для реклами, яка вже в ті часи починала пускати свої перші паростки. Навіть самий найбагатший городян Львова не міг порушити цього правила. Тільки вже пізніше, враховуючи заслуги перед польськими королями Корнякт отримав дворянський титул та право побудувати собі палац зі шістьма вікнами.

У середині XVII століття палац Корнякта перейшов у володіння родини польського короля Яна ІІІ Собеського. Саме з тих пір цей палац стали називати Королівською кам’яницею. В 1908 році будівлю палацу було викуплено міським магістратом, і тепер уже на протязі більш як сто років у будівлі знаходиться Львівський історичний музей.

Палац Корнякта

Особливо цікавою атракцією палацу Корнякта є відоме всім львів’янам італійське подвір’я, яке дивовижно подібне на типові подвір’я Риму та Флоренції. Сьогодні у приміщеннях палацу працюють відділення Львівського історичного музею, де кожен бажаючий може оглянути збережені в первинному вигляді інтер’єри та велику кількість історичних експонатів. Шукати цю споруду вам не доведеться довго, бо вона знаходиться на площі Ринок, 6.

Палац Любомирських. На площі Ринок під 10 номером знаходиться досить цікава споруда, яка завдяки архітекторові Бернарду Меретину отримала свій вигляд. Споруда палацу виконана у класичному бароковому стилі з оригінальним скульптурним декором. Бернард Меретин, який відомий львівській громаді своєю унікальною спорудою – собор Святого Юра, доклав зусиль до створення цього палацу. На площі Ринок знаходилися дві середньовічні камениці, які належали князю Сапезі. В 1744 році ці дві камяниці були перебудовані в одну споруду, автором проекту якої був Бернард Меретин. Трохи згодом, у 1760 році новий власник споруди Станіслав Любомирський викупив суміжні будівлі на вулицях Руській та Федорова і згідно проекту на той час відомого архітектора Яна де Вітта, окремі будівлі були перетворені в один великий палац. В спорудженні палацу також приймали участь, на той час відомі скульптор Севастіан Фесінгер та архітектор Мартин Урбанік.

Палац Любомирських

Упродовж 1772-1821 років у приміщеннях палацу знаходилася резиденція австрійських губернаторів Галичини. Починаючи з 1895 року будинок перейшов у власність українського культурного товариства «Просвіта», яке у приміщеннях палацу розмістило ряд своїх о громадських організацій. Тут знаходилась редакція газети «Діло», книгарня Наукового товариства імені Тараса Шевченка, редакція журналу «Громадський голос». Починаючи з 1975 року у тут знаходиться експозиція меблів, порцелянового та срібного посуду, які належать Музею етнографії та художнього промислу.

Палац Справедливості. У самому центрі Львова на вулиці Князя Романа, 1/3 можна побачити будівлю виконану у стилі віденського неоренесансну. Автором проекту був архітектор Ф. Сковрона. Будівництво споруди, яка призначалася для Вищого Суду Галичини, тривало з 1891 по 1895 роки. Цю споруду ще в ті часи називали Палацом Справедливості. Зараз на аттику головного фасаду можна побачити частково збережену кам’яну групу під назвою «Справедливість», автором якої був відомий на той час скульптор Леонардо Марконі.

Палац Справедливості

У судових залах палацу свого часу відбулося багато гучних судових процесів. Палац було побудовано на місці старого монастиря Кармелітів, де до 1889 року знаходилася міська в’язниця. Тут, у стінах в’язниці свого часу з 1877 по 1878 роки відбував покарання відомий український письменник та поет Іван Франко, про що свідчить меморіальна таблиця, встановлена на фасаді будівлі. На даний час тут знаходиться навчальні аудиторії університету «Львівська Політехніка».

Палац Сапєгів. Прогулюючись вулицями Львова неможливо обділити своєю увагою споруду на вулиці Коперніка, 40а. Ця споруда являється родовим гніздом стародавнього роду литовсько-руських князів. Будівля палацу виконана у дусі французького бароко XVII століття. Будівництво палацу було повністю завершено у 1868 році. Ще в ті часи цей палац сучасники називали «чарівною скринькою». І ця споруда дійсно була достойна цієї назви. Автором проекту був архітектор А. Кун. Сама споруда палацу виглядає зграбною та мініатюрною. Вартість будівництва палацу обійшлося родині Сапєгів майже в таку суму як вартість будівництва палацу Потоцьких, який розташований неподалік. Фасад палацу прикрашає вишукана кам’яна різьба. На сьогоднішній час в приміщенні палацу розмістилося обласне Товариство охорони пам’яток історії та культури.

Палац Сапєгів

Палац Бесядецьких. Збудовано палац у стилі ампіру, рококо та неокласицизму. Будівля палацу знаходиться у глибині земельної ділянки, за садом, який відділений від Галицької площі кам’яною огорожею з в’їзними воротами. Вікна палацу виконані в обрамленнях з елементами рокайльного декору. Над головним входом можна побачити кам’яний картуш з фамільним гербом. Свого часу палац находився у власності Бесядецьких, Бельських, Потоцьких та Коморовських. У першій половині XVIII століття було збудовано самий перший палац, який вже у 1756 році був підданий реконструкції згідно плану архітектора П. Ріко де Тіржеля.

Палац Бесядецьких.

У 1820 році архітектор Ф. Батман провів нову реконструкцію, а останню реконструкцію палацу було здійснено у 1934 році згідно проекту архітектора І. Баденського. Не дивлячись на часті перебудови, палац все ж зберіг свою первісну основу. За часів Радянського Союзу у приміщенні палацу знаходилася Обласна бібліотека. Зараз приміщення палацу знаходиться у підпорядкуванні Львівського національного університету ім. Івана Франка. Знаходиться палац за адресою площа Галицька, 10.




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*