17 травня у ботанічному саду міста Львова відбувся черговий день відкритих дверей на який завітав і ваш покірний автор.
Признаюся чесно, живу у місті Лева вже 28 років, а ще жодного разу не був у цій місцині.
Футбол у спорткомплексі університету Івана Франка (саме неподалік нього знаходиться сад) бігав разів зо 50-ь – це точно, а от щоб піти подивитися на різного роду рослини – такого не було.
Часи змінюються, Воробус змінюється, тому й захоплення стають в нього іншими.
Про те, що в ботанічному саду відбувається день відкритих дверей свідчила велика кількість людей та автівок, які відвідувачі розташували саме біля входу в сад.
Набридає, тому що ці ж люди вже настільки стали лінивими, що 10-ть метрів пройти пішки не можуть, а лише б заїхали автотранспортом ну, прямо в сам сад.
Але, то таке… Людей явно не перевиховаєш.
Підходимо до головного входу в ботанічний сад. Що саме це ця місцина сповіщає людей вивіска і охоронець, що показує відвідувачам мапу всієї території.
До речі, досить таки зручна штука. Прийшов, глянув де ти знаходишся і пішов саме туди де тобі цікаво.
Особисто мені цікаво було побачити озеро, а також квіти, назву яких я ніяк не міг вимовити. Називаються вони просто – рододендрони.
Пробую їх знайти, ідучи по саду кругом. Як то кажуть, найцікавіше залишаю на закуску. Цвітіння квітів знаходжу досить таки швидко, бо саме в цьому місці скупчилася велика кількість людей.
Інколи пройти досить таки важко, але люди люб’язно поступаються один одному. А ще привертає до себе увагу кіт, який лежить собі ліниво на асфальті і лише думає навіщо сюди прийшло стільки люду.
Фото напам’ять і я йду далі – до озера. Бути тут і не побувати на водоймі – життя прогавити.
Знаходиться воно у глибині ботанічного саду і задаровує своєю красою. Відвідувачі довго не думають і сідають собі біля нього просто на травичці.
Тут можна і канапки з собою взяти і якесь вино щоб гарно провести час.
А тим часом в озері плаває одинока качечка, яка немовби шукає собі пару. 🙂
Звісно, що роблю фото напам’ять і йду далі до самого серця саду – центральної алеї.
Саме на ній ростуть такі цікаві рослини й дерева, що дух захоплює. На мить себе відчуваю десь в резиденції якогось багатія.
Не дивно, що в цей прекрасний недільний день сюди приїхали зробити фото весільні пари.
А ще ботанічний сад – це не лише можливість побачити велику кількість рослин, а й дівчат. Ох і багато їх було, погляд не встигаєш відводити з однієї на іншу.
Кажуть, що в кінці місяця у ботанічному саду знову буде день відкритих дверей. Можливо Воробус сюди завітає ще раз. Принаймні копієчку «щоб повернутися» в озеро я кинув. 🙂
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар