Прийшов Воробус нарешті додому, поїв і тепер може написати щось у блог. Як ви, мабуть, здогадалися, нижче на всіх наших читачів очікує чергова публікація.

А будемо ми говорити якби ви думали про що? Правильно, про вибори, адже в цю неділю на мешканців міста Лева вони знову очікують.

Кого будемо обирати на цей раз? Відповідь проста – мера міста, адже у першому турі жоден із кандидатів не набрав більше 50 % голосів виборців.

Хто ще не знає, тим скажу, що на цей раз за посаду глави міста посперечаються: чинний мер міста – Андрій Садовий, а також кандидат на цю посаду – Руслан Кошулинський.

Якщо уважно читаєте блог, то можете знати що автор блогу приймав участь у першому турі виборів перебуваючи у складі комісії. На цей раз мене знову запросили на цю роботу.

Тому, само собою, опісля виборів очікуйте на пости про враження від другого туру. Бюлетенів на цей раз буде мало, а точніше один і на ньому буде два записи.

Поки виборів не було у даній публікації розповім про казуси, які відбуваються у виборчому процесі, а точніше з якими неадекватами приходиться зустрічатися.

Найсвіжіший випадок відбувся буквально кілька годин тому. Отже, після засідання моєї виборчої комісії я взяв певну кількість запрошень і пішов їх роздавати по будинках.

Кажуть, що правильніше було би вручати ці запрошення особисто в руки кожній людині. Але, враховуючи яка зараз ситуація в країні, можу ствердно сказати, що люди бояться відкривати двері, тим більше у вечірній час.

Тому, Ігор Воробус розкидав запрошення людям у поштові скриньки. Люб’язна жіночка мене впустила у будинок, стою собі такий замріяний та й сортую запрошення, аж раптом заходить у будинок один із мешканців, трохи від нього несе алкоголем і починає на мене робити наїзди, далі цитую: «А що ви тут робите, я щас тобі копняка дам, поліцію викличу….».

Я пояснюю людині що я член комісії, які в мене функції і так далі. До людини не доходить… Другий раз пояснюю, та ж сама ситуація.

І коли на третій раз цей чоловік глянув на папірчик, то сказав: «Ой, та ви з дільниці, чого ж ви зразу не казали. Я думав ви злодій, вибачте, не хотів вас образити».

Цирк та й годі з людьми. А уявіть якби Воробус почав також проявляти агресію чим би це все могло завершитися.

Пригадую минулі вибори. Стою такий дивлюся за урнами, підходить чоловік і починає мені пред’являти претензії а чому це нема агітації? Люб’язно пояснюю, що на цих виборах її нема, на що чую відповідь що всі ви тут продажні.

Бували також випадки що люди з вами лаються, чогось вимагають… Коли починаєш пояснювати, що члени комісії на роботі і до влади не мають жодного відношення, то вони ще більше кричать.

А ще як вже розповідав у минулих статтях, можуть бути проблеми з голосуванням на дому. Зокрема, до мене майже біля дільниці причепилися гопники. Добре, що все добре завершилося. Могло ж бути по-іншому.

Тому, якщо будете йти у комісію, то знайте, що під час всього процесу вам доведеться зустрічатися з великою кількістю неадекватів.

Автор статті: Vorobus.