Володимир Крупчук: “В ідеалі перша команда “Нові імена” має грати у першій лізі, а друга – в третій

krupchuk

Завершився черговий футзальний чемпіонат для команди «Нові імена». А хто не знає, нагадаю, цієї зими команда виступала в другій лізі аматорського футзалу Львівщини.

За його підсумками вдалося здобути срібні медалі першості.

Про підсумки сезону, плани на майбутнє, а також багато чого іншого ми поспілкуємося із президентом клубу «Нові імена» – паном Володимир Крупчуком.

– Пане Володимире, завершився останній поєдинок чемпіонату в якому “Нові імена” зуміли перемогти чемпіона – “Бастіон-2”, навіть незважаючи на те, що перед грою були деякі проблеми з тими ж воротарями. Ваші враження від цієї гри, що вдалося втілити в життя, що навпаки не вийшло?

– Враження, від гри лише позитивні, адже ми перемогли цьогорічного чемпіона. “Бастіон-2”, залишалась єдиною командою, у котрої ми цього сезону не вигравали. От і перемогли. У нас не було воротаря, і навіть в такому скрутному становищі, ми змогли вдало відіграти і здобути важливу перемогу, щоб із хорошим настроєм піти на невелике міжсезоння.

– У другому колі змагань ви лише один раз зіграли внічию, у решті поєдинків було здобуто перемоги. За рахунок чого було здобуто такий феноменальний результат у порівнянні з першим колом?

– Загалом гра команди наприкінці чемпіонату мені дуже сподобалася. Появився вогник в очах гравців і кожен виходить на майданчик не відбувати номер, а вигризати м’яч. Я завжди казав, що головне на майданчику – це самовіддача. Ми всі гравці-любителі, і у нас в команді грають гравці із різним технічним запасом. Тому вимагати високої техніки від кожного гравця не можна, а от самовіддача у кожного має бути на всі 120 відсотків. “Нові Імена” завжди відзначалась якраз своєю самовіддачею. Саме це і стало запорукою успіху у другому колі.

– Якщо ми вже заговорили за результати команди, то підведіть підсумки сезону що минув, яким він видався для команди?

– Завдяки другому колу, все ж поставлю сезону тверду четвірку. Чому четвірку, бо звісно «Нові Імена» сподівались здобути золоті медалі. Але оскільки ми їх майже втратили після першої половини змагань, тому у другій частині чемпіонату ми вже сконцентрувались на срібних нагородах. Це завдання ми повністю виконали. Забезпечивши собі “срібло” ще за тур до завершення змагань. Ну і як ж можна не відмітити три “сухі” матчі поспіль із “Львівськими Резервами”, “Патріотами” та “Форсажем”. Якщо враховувати ще попередній і наступний матч після серії, то команда не пропускала понад 160 хвилин. Думаю, що це рекорд Асоціації.

Також читайте:   Чемпіонат України U-15 (Вища ліга): хто є хто? Частина 1

– Попереду міжсезоння, чи будуть зміни у складі, якщо так то які і чи є доцільним ще запрошення тренера в команду?

– Сподіваюсь, що всі гравці, які виступали у зимовому чемпіонаті залишаться в команді. Крім цього команда скоріш за все буде доукомплектовуватись, адже ми плануємо виступати вже на трохи вищому рівні, а для цього потрібно ще кілька гравців. Якщо буде знайдено кілька гравців, які зможуть долучитись до команди, то можливо вже на літній чемпіонат буде створена команда “Нові Імена-2”, у якій будуть грати ті, яким буде важко виступати у першій лізі. Питання із тренером також відкрите. Літом, коли простіше знайти майданчик, щоб побігати, ми можливо все ж і приступимо до регулярних тренувань.

– Багато розмов ходить про те, де команда виступати влітку ? Одні кажуть. що це знову буде друга ліга, інші що перша. Що скажете на рахунок цього?

– На це питання я вже майже відповів вище. Все вирішимо після того, як буде відомо скільки гравців у команді. В ідеалі думаю буде так, щоб перша команда виступала у першій лізі, а “Нові Імена-2” у третій.

– Найкраща гра та гол команди за версією Володимира Крупчука?

– Щодо найкращої гри, то я знову відмічу три поспіль матчі, у яких ми не пропускали голів. Це ігри із “Львівськими Резервами”, “Патріотами” та “Форсажем”. Ну і остання гра проти “Бастіону-2” також нам вдалась на славу. Щодо гола, я вже не пам’ятаю всі м’ячі. А от із того відео, де Воробус обрав 5-ть найкращих голів, то я коливаюсь між пострілами Романа Ковалика в дальню дев’ятку і влучним ударом Володимира Великого зі своєї половини майданчика над воротарем від перекладини.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*