“Раз в рік і палка стріляє” або як Воробус знову забив гол через все поле (відео)

Воробус знову забиває гол

Щось Воробус так забігався, що й забув читачів нашого блогу проінформувати про цікаву подію, яка відбулася минулих вихідних і пов’язана вона само собою що зі спортом – таким видом спорту як футзал.

Потрохи автор повертається до себе зимового, коли форму набрав чудову (вдалося навіть встановити рекорд асоціації по кількості «сухих» матчів). Правда звання кращого воротаря ліги так і не дали.

Звісно, що друга ліга – це не перша, тому й залишити ворота на замку поки що не вдається. Сподіваюся, що на це час все рівно ще прийде.

Зараз про приємне.

Є у мене звичка час від часу брати м’яч та пробивати від своїх воріт. Гравці нашої команди лаються часто, говорять, що це зайві речі. Але, Воробус так не думає.

Кілька років тому назад ще будучи студентом подібні голи забивав неодноразово. Потім приціл збився й аж 30 липня 2016 року він нарешті знову про себе нагадав.

Що цікаво, аж по приході додому зрозумів, що в цій всій справі є трохи містики.

Далі ви зрозумієте суть.

Спершу про гол. Отже, наша команда «Нові імена» проводила поєдинок 11-ого туру чемпіонату проти колективу «Кордія».

Воробус вийшов зі старту й за рахунку 2-0 на нашу користь суперник почав все частіше та частіше використовувати тактику із 5-тим польовим. До атак почав підключатися їхній воротар, що досить добре грає в полі.

І от саме під час одного з таких епізодів він пройшов по центру, пробив, Воробус м’яч зафіксував й не думаючи пробив у сторону воріт суперника.

«Шкіряний» добре ліг на ногу й полетів. Можливо голу би й не відбулося якби м’яч не вдарився об поперечину, а потім у воротаря команди-суперника, який намагався врятувати команду від третього голу.

Гол видався цікавим. Єдине шкода, що перемогти в цій зустрічі таки не вдалося.

А далі найцікавіше. Приходжу додому, заходжу в соціальну мережу – фейсбук і вона мені нагадує, що 30 липня 2015 року на кубку «Знесіння» Ігор Воробус вже забивав гол через усе поле знову будучи в статусі воротаря.

Містика та й годі…

Звісно, що про це розповів своїм друзям, знайомим та колегам по команді. На що вони відповіли, що «раз в рік і палка стріляє…».

Цікаво тепер коли знову заб’ю подібний гол. Можливо знову через рік на якому-небудь чемпіонаті. Принаймні старатися буду.

А можливо й навіть значно швидше. Головне щоб здоров’я дозволяло це робити, а то останнім часом травми мене вже просто замучили.

Далі неодмінно буде… Залишайтеся з нами…




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*