Реалії секонд-хенду або як Воробус замість товару натрапив на кремезних чоловіків

Аншлаг

А далі поговоримо на тему бізнесу, адже вчора ваш автор вирішив зробити черговий експеримент.

Можливо його би не було якби не випадок. Якраз перебував на обіді й гуляючи вулицею Івана Франка вирішив заглянути у секонд-хенд.

В подібних магазинах речі купляю рідко. Чому так? Та ніяк мої руки туди не доходять, а якщо й прийду, то вже нема що купляти. Народ вже все розібрав.

І ось вчора йду по вулиці, аж раптом бачу, що якраз у понеділок – перший день прийому товару, найдорожча ціна. Тому, по ідеї має бути й пропозиція.

На годиннику 14 година 45 хвилин, відкриття секонду заплановане на 15-у. Дивуюся, але біля магазину вже стоїть величезна черга. Попереду якби ви думали хто?

Бабусі, жіночки? Ні, чоловіки кремезної зовнішності, які нікого до себе не підпускають.

Та ок, магазин дешевого одягу та взуття великий, посунуться…. Знав би я тоді що на мене чекає.

Минає 15 година, двері магазину відчиняються й починається найцікавіше. Ось кремезні чоловіки, дехто їх назвав «амбалами» вламуються у середину приміщення й вони бюіжуть по парах.

Воробуса цікавило дешеве взуття, то ж я підходжу до кошика з ним. Розумію, що підібратися сюди просто неможливо. Ось ці кремезні чоловіки все оточили, один з них пересортовує товар, а інший робить все можливе щоб до нього ніхто інший не заліз.

Є й жінки-спільниці, які це все скидують у мішок. Простій людині щоб на щось глянути треба або дати всім тягла або ж чекати поки прийде їхня черга.

Черга то прийде, але ж купити то буде нічого. Спеціально питаюся в продавців магазину чи часто в них таке? Вони на контакт йдуть неохоче. Їм, мабуть, просто все рівно що там відбувається. Головне щоб в них товар брали.

Не думайте, що подібні речі відбуваються лише на взутті, з одягом ще гірше. Одним словом, в цьому всьому замішана велика кількість людей.

Одні вибирають, інші перебирають, а ще інші купують. А потім ти приїздиш на інший ринок, скажімо, сихівський (біля колії) й тобі вішають локшину на вуха що все нове, привезене із-за кордону й так далі.

Кому-кому, а Воробусу казки явно не розповіси. Махаю я на це все діло рукою й забираюся геть. Покидаючи магазин чую, що вже в когось щось поцупили.

Виявляється окрім наглих «торгашів» тут ще й злодії крутяться. Поки ви шукаєте дешевий товар, то останні слідкують за вашими сумками.

Ось такі от реалії секонд-хенду. Вже зараз починаю розуміти чому власники даних магазинів виставляють оцінений товар, а не на вагу.




Публікації по темі:

коментарів - 3 може ще щось напишете?

  1. Stakeholder 02.08.2016 пише:

    Тут звичайно варто б поліцію відразу викликати, на лице порушення громадського порядку. А якщо не допоможе, то просто бойкотувати такі магазини. Якщо власникам і працівникам настільки наплювати на те що там відбувається, то нехай відразу розпродують все торгашам, для чого тоді відкривати магазин? А взагалі, якби поліція виконувала свої елементарні функції то і нелегальної торгівлі барахлом з тротуару не було б

  2. arhivarius 03.08.2016 пише:

    Треба бути гоноровими людьми та не відвідувати подібні заклади. Бо барахло як було барахлом, ним так і залишилось.

  3. Henry 27.12.2017 пише:

    Це нахабна схема!

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*