Погоня за щастям

Щастя?

В погоні за щастям, здається, втрачаєш його...

Це ніби читається безглуздо, та я щось в цьому бачу. Адже що таке щастя? Щастя це не не просто емоційний стан, бо емоції змінюють одна одну. Щастя це не точка, досягнувши яку ти стаєш автоматом щасливим, це таки щось більше...

Чому є фраза: - "погоня за щастям" чи "гнатись за щастям" ?

Напевно тому що більшість людей уявляють собі його як якусь фінішну лінію, і намагаються її перетнути. Для цього шукають кращу роботу, корисні знайомства та емоційні та захопливі стосунки, але здобуваючи це таки не стають щасливими. Здається що все просто марно, дарма прикладені зусилля, дарма згаяний час, бо відчуття щастя немає.

Можливо просто уявлення не ті що треба? Можливо щастя це не те що ми уявляємо? Якщо ні, то що ж тоді?

Що ж таке ховається за цим словом з п'яти букв?

Ніби все просто, слово "щастя" походить від слова "щастити", тобто мати удачу. Але ж хіба щастя, це просто коли фортуна на твоїй стороні і ти просто щасливчик. Ні, тут щось інше, щось містично бажане та незбагненне.

Я стомився шукати щастя, гнатись за ним. Так, мені всього лиш 22 роки і як я можу втомитись шукати щастя? Проте справа в тому, що щасливим можна бути і в п'ять і в десять років. Можна загадати дитинство, воно, як правило, щасливе. А чому так? Справа таки у відношенні. І це справді так! На просторах інтернету гуляє така фраза, я процитую її на оригіналі, російській мові: "Я видел счастливых людей, и трезвых среди них не было...". Фраза в стилі максималізму, але істина в ній є. Ні, я не говорю, що треба напитись і бути щасливим. Просто під дією алкоголю думки і бажання стають зовсім іншими, немає концентрації на проблемах, є просто життя моментом.

І в цьому весь секрет. Так це і просто і складно одночасно, але таки реально. Реально бути щасливим і без шкоди для здоров'я.
Просто подивитись навколо, знайти щось хороше в тому що тебе оточує. Адже біля нас таки є чудові люди, які бажають нам добра, у нас є надія на завтра, у нас є вибір для своїх дій, - це хіба не щастя?

Думаю варто періодично зупинятись і жити моментом, просто для того щоб не загрузитись негативом, який таки є всюди. Варто хоча б раз подивитись в небо і сказати - "Дякую", бо щастя реальне. Воно є в там де ми захочемо, там де ми дивимось і там де ми думаємо. Його просто треба прийняти те що тобі приходить від життя, зі всіма плюсами та мінусами. Дощ це теж щастя, просто прийми його, а мороз також - вдягнись тепліше і насолоджуйся свіжим повітрям...

Все просто, ти можеш любити - люби, ти можеш співати - співай, ти можеш зробити щось хороше - зроби! Зробивши, ти будеш щасливим, просто зверни увагу на те щастя, що робиш ти, насолодись ним. Все просто і реально, для цього лиш варто періодично про це згадувати або ж пам'ятати.




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*