Продовжую розповідати про колиби в Карпатах. Дехто мені дорікає, що цього робити не треба адже з часом люд почне туди ходити й все зламає.

На що відповім, що сподіваюся до таких крайнощів не дійде. Колиби для того й будуються аби туристи сюди приходили, ховалися від дощу чи просто могли переночувати.

Не сказав би що хатинка під горою Парашка аж така прекрасна, як, скажімо, на полонині Плісце. Тим не менше, вона має право на життя.

Як її знайти?

На хатинку натрапити можна якщо будемо підніматися на популярну вершину зі сторони села Коростів або ж будемо у нього спускатися вже з вершини. Так робив неодноразово, адже на Парашці бував разів що сім – це точно.

Йдемо в селі до шлагбауму після якого на авто вже їхати неможливо, тоді проходимо ще метрів 500 і повертаємо праворуч.

Опісля дорога буде перериватися річкою, завалами. З часом з’явиться галявина на якій можна сміливо ставити намет та відпочивати.

Ще кілька сотень метрів й перед нами видніється хатинка. Вона невеличка, зачиняється, але тим не менше складається таке враження що вона недобудована.

Так, від дощу сховатися можна, а от з ночівлею можуть виникнути проблеми. Колибу задуває вітром і якщо вже ночувати, то або лягати у дуже теплий спальник або ж намагатися закрити всі дірки.

З таким успіхом можна й в наметі переночувати.

Що ще є в колибі?

Нари, правда невеличкі, дрова й розбите вікно. Пічки як такої нема, але по факту помітно, що тут хтось ночував і ледве не спалив цю хату. Замість того, щоб покласти каміння людина розпалила багаття прямо на підлозі чим її пропалила.

А ще тут розбите вікно. Хто його розбив вітер чи жива істота – це вже невідомо….

Колиби цінуються в Карпатах тим, що в них туристи після себе щось залишають. До слова, Воробус і компанія поклали тут сірники, свічку та дрова. Маршрут не популярний, люд тут ходить не часто, тому й можуть виникнути проблеми з різними речами.

До речі, казали мені люди, що в цій хатинці колись часто обідали лісоруби, які винищували ліс. Добре, що це неподобство нарешті припинилося.

Те, що машини тут не їздять помітно й по дорозі, яка завалена деревами, проїхати важко…