Як я відпочивав у Раковці

Раковець

Із приходом тепла так і хочеться кудись вибратися на природу. В місті сидіти набридло, тому треба шукати які-небудь варіанти відпочинку.

Нещодавно вашому автору пощастило побувати в одному з таких місць і знаходиться воно всього лише у 20-и кілометрах від Львова і має назву – Раковець.

Думаю багато хто із наших читачів знає про те, що цей населений пункт відомий перш за все тим, що тут знаходиться цілюще джерело до якого кожного дня приїздять не те що сотні, а тисячі людей. Люди моляться, набирають воду, ходять кругами біля місця, де колись явилася Діва Марія.

Також Раковець є своєрідною столицею меду. Щороку у період із 28 по 29 березня тут проходить спеціальне свято на яке з’їжджається дуже багато люду.

Але, на цей раз автор блогу не їздив спеціально на джерело чи купувати мед. Мене запросили на день народження й варто сказати, що вдалося воно на славу. Інколи хочеться відпочити, поспілкуватися з людьми чи просто покушувати шашлика.

Поглянув на село з іншого боку. Так і думав, що з часом Раковець стане великим туристичним центром. Тут будують готелі, відпочинкові комплекси. І саме в один із таких закладів відпочинку й привезли автомобілем вашого покірного.

Це мене вже порадувало, адже раніше сюди їздив переважно на маршрутці. Це треба зранку вставати, йти кудись, чекати транспорт, потім ще від нього йти до джерела й так далі. І найголовніше, що ти є заручником часу.

День народження приятеля відбувався у готелі «Джем». Спеціально вибрали такий готель, який має достатньо велику зелену територію. Приїхали ми сюди з ночівлею, зняли дерев'яний будиночок в карпатському стилі, тому мали час згадати багато чого з молодості. В будиночку, до речі, був Wi-fi, але не для того я їхав у Раковець 🙂

готель «Джем» у Раковці

Так як Воробус після згадуваних проблем на початку Нового року не пиячить, то й хотів більше розваг, а не лише розпивати алкогольні напої.

Колеги пішли мені на зустріч й окрім поїдання смаколиків в альтанці, яка була зроблена в стилі української хати, іменинник замовив шашлик, а потім ще замовили й сауну.

Щоб хоч трохи урізноманітнити культурну програму присутні на дні народженні зіграли в настільний теніс. На жаль, у вашого автора в цьому виді спорту не пішло. 🙂

Щодо згадуваної вище сауни, то попаритися ніколи не завадить. Парна там непогана і басейн теж. Навіть більше, хамам є.

Можливо автор був би ще поспівав, але ж піст, тому свою улюблену забавку зроблю вже після свята Великодня. Хоча, як мені сказали, жива музика тут є кожних вихідних і є досить непоганий ресторан з галицькими стравами.

А так поки ми переночували (дивився на рецепції, ціни як на мене лояльні, найдешевший номер коштує 200 гривень), виспалися й вже наступного поїхали у Львів.

Можливо колись приїду ще сюди переглянути цікавий футбольний матч. Така можливість теж є. От, скажімо, фінал футбольної Ліги Чемпіонів на який ми з року в рік збираємося великою компанією.

Само собою, що на джерело я також сходив і зробив 12 кругів кругом цілющого джерела. Як і завжди, перші два круги було важко, а потім ноги звикли до холоду.



Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*