Нарешті наступило тепло. Саме так вчора й після вчора говорило багато людей.
І справді, в такому місті як ми живемо стабільне тепло – це щось аномальне. Як не дощ падає місяць, то згодом наступає аномальна спека й так далі.
Найгірше в цій ситуації те, що подібні речі повторюються з року в рік. Добре, якби там ще просто падав дощ, а то налітає такий циклон від якого страждає не лише матінка-природа, а й прості люди.
Живий приклад – вчорашній день. День п’ятниці нічого поганого не віщував. Тепло було як в четвер, так і в п’ятницю протягом фактично цілого дня.
Не дивно, що люди, які не мали роботи поїхали до води, а ті, що працювали планували це зробити вже після 18-ої години вечора.
Та, не тут то було.
Близько 17-ої години вечора Львів за якусь мить затягнуло хмарами. Почав накрапати дощик, який згодом переріс у сильну зливу, навіть можна сказати буревій.
Ваш автор в цей час якраз їхав в автомобілі на футбольний поєдинок, що відбувався у місті Винники.
Так от, дощ був таким рясним, що на деякий час ми змушені були зупинитися й задуматися, а чи взагалі вартує «пхатися» далі.
Тим не менше, до футболу ми доїхали, а по дорозі бачили повалені дерева, багато калюж, води. Місцеві каналізаційні системи не змогли впоратися із таким раптовим напливом води.
Але, і це ще не все. Вже згодом стало відомо, що негода нанесла неабиякої шкоди не лише місту, а й власникам автомобілів.
Добре, що хоч ніхто не постраждав.
Дерева попадали на проспекті Свободи, вулиці Медової Печери та Пасічній. Деякі з них впали на автомобілі й тепер власникам цих транспортних засобів треба добряче попотіти щоб привести їх до ладу.
Вже з наступного тижня грози продовжаться, тому будьте обережними, коли плануєте десь подорожувати.
От скажімо, коли автор і компанія їхали у Винники, то також ледве не потрапили в аварію. Назустріч їхав автомобіль на високій швидкості й в’їхав в калюжу. Добре що вдалося впоратися з керуванням. В іншому разі було би непереливки.
Тому, якщо потрапили в грозу в дорозі, в горах, чи деінде, робіть все можливе щоб від неї вберегтися.
Фото: Вгороде.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар