Похід Воробуса й компанії на гору Молоду. День перший

Під горою Молода

Літо продовжується, а з ним й Ігор Воробус продовжує подорожувати. Поки що їздимо по горах, але вже незабаром заїду в дуже цікаве місце.

На цей раз на вас очікує розповідь про те, як Воробус і компанія їздили на гору Молоду. Знаходиться вона неподалік села Осмолода, що в Івано-Франківській області.

Добратися туди дуже важко.

Причина?

Жахливий стан дороги. Хотілося би побачити як би сюди приїхав президент країни Петро Порошенко або ж прем’єр-міністр Володимир Гройсман.

Спеціально по цій темі на днях вийде цікавий репортаж, а поки що повертаємося до подорожі.

Отже, незважаючи на те, що в Осмолоді погана дорога, Воробус, Орест та Антон вирішили їхати в цей населений пункт на своєму автомобілі. В нього і речі сховати можна, й зупинитися в будь-який момент де лише забажаєш.

Дорога в Осмолоду займає досить багато часу, то ж прийняли рішення їхати в п’ятницю після роботи. Згодом ми про це пожаліємо, адже після Перегінська дороги фактично нема.

Кілометрів 50-ть довелося їхати приблизно дві години. За те, повеселив центр Перегінська. Шукали магазин, заїхали в серце цього населеного пункту й просто отетеріли. На вулиці було стільки дівчат (до кольору, до вибору), що задумалися над тим, а чи вартує взагалі їхати в якусь там Осмолоду.

Може краще залишитися тут?

Тим не менше, здоровий глузд переміг і ми поїхали далі.

А далі ми натрапили на п’яних водіїв. Де б заїхала нова поліція так це туди, наловили би цих п’яничок безліч. Ледве язиком перевертає, так ще й сідає за кермо транспортного засобу.

Їдемо далі...

Останні кілометри дороги до Осмолоди були каторгою. 12-та година ночі, нікого навкруги й суцільні ями... Ще й дощ почав накрапати.

На місце ночівлі, а це неподалік лісництва Мшанське Воробус і компанія приїхали близько 1 години ночі. Виходимо з автомобіля, а надворі не те що падає дощ, а дощище.

Настрій одразу ж зіпсувався. Ще б пак, ми хотіли вибратися за місто де нормальна погода, а не ллє як з відра.

Ще й до цього всього на Мшанському були зайняті всі місця для наметів.

Добре, що колись ваш автор вже бував у цих місцях й згадав що неподалік в лісі є чудова галявина для ночівлі. Там і дощ так не паде, й вода близько.

Благо, що за декілька хвилин дощ припинився й наша компанія зуміла спокійно зварити їсти, розставити намет й навіть помилуватися природою.

Пригоди лише розпочиналися....

Далі буде...




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*