facebook

Про Харків, львівський дощ і гриби

Воробус у Харкові

Наступив новий місяць, а з ним і на блог повертається Ігор Воробус.

Одразу ж заспокою наших читачів. Все зі мною нормально, здоров’я мене не турбує як мені вже писали у приватні повідомлення.

Відсутність була пов’язана з тим, що їздив на Схід України у місто Харків щоб підтримати національну футбольну збірну.

Тому, не дивуйтеся якщо у найближчих публікаціях буде багато розмов якраз про цю подію. Але, спершу трохи філософії.

Перш за все що хочу сказати, так це те, що я сильно втомився. 40 годин в поїзді мене виснажили.

Так, познайомився з великою кількістю цікавих людей, які фактично на три дні стали для мене рідними. Разом їхали на футбол, разом з нього поверталися.

Ще перебуваючи у вагоні задавав знайомим запитання, а як футбольні команди їздять на ігри потягами? Та поки доїдеш в Харків, то наступного не те що футбол важко грати, а й ходити.

Тим не менше, якось вони то їздять і в Харків, і в Маріуполь, і в Суми тощо.

Перша столиця запам’яталася своїми парками (Шевченка та Горького), фонтанами, хорошим стадіоном «Металіст» та, звісно, що метрополітеном.

Подобається мені цей вид транспорту. Він і зручний, і швидкий.

Атмосфера на стадіоні під час футбольного поєдинку була неймовірною. Це вам не матчі чемпіонату України, де поки дочекаєшся подяки від футболістів, то мине тривалий період часу. Збірна – це святе.

Вболівальники на трибунах не замовкали а ні на мить. Добре, що синьо-жовті віддячили хорошою грою і найголовніше, результатом.

Львівський дощ

Він також запам’ятався. Уявіть собі на хвилину приїхав Воробус у Львів, вийшов з поїзда після 20 годин їзди й тут на тобі – рясний дощ. Поламані трамваї, відсутність маршруток, де-не-де, навіть світла на вулиці.

Прийшлося одягати куртку і йти додому під дощем. Йшов, йшов, намокав все більше та більше, але жодного розчарування не було.

Гриби

Вже зараз чув від друзів, що в Карпатах з’явилися гриби. Тому, те, що падав дощ – це добре, будуть не тільки діти рости як казав Папа Римський Іван Павло другий, а й ці дари природи.

Тому, вже незабаром очікуйте великий цикл публікацій від Воробуса про тихе полювання.

Втом втомою, але поки що цей рік видається дуже цікавим на різноманітні події: це і подорожі у цікаві місця, і знайомства з новими людьми.

І це ще далеко не все.

Випиваю чай, лягаю спати й вже завтра повернуся з новими силами.




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*