Ярослав Шуптар: про конкуренцію у рамці воріт, майбутній матч проти «Максимусу» та футзальних кумирів

Шуптар

Інтерв'ю з воротарем "Галицької Здоби".

- Вітаю, Ярославе, як давно Ви граєте у футзал і за яких умов почали займатися цим видом спорту?

- Доброго дня. З дитинства граю у великий футбол за різні команди. Дуже люблю цю гру. Одного разу хороший друг Андрій Лалак запросив мене зіграти у футзал на турнірі, який відбувався на вулиці Тернопільській. Подумав, а чому б і не спробувати для себе щось нове? Футбольні матчі відбуваються по неділях, а цей турнір був у суботу. Ось так вперше спробував зіграти у футзал. Команду не пригадаю, але це було цікаво. Тим більше, що тоді мені називали гучні імена відомих футзалістів , які також брали участь у змаганнях. До слова, це був турнір, творцем якого був Петро Закалюжний. Від цього моменту, можна вважати, почав грати в гру «5 на 5».

Повноцінно почав грати у футзал після тренувань з МФК «Кардиналом», який тоді тренував дует тренерів Роман Корінь та Андрій Луців. Привели мене в команду друзі Микола і Михайло Грицини, які вже спробували себе у футзалі на рік швидше.

- Незважаючи на серйозну конкуренцію у воротах з боку Микити Татарченка, Ігоря Стасюка, у деяких матчах Ви виходили в основі, як вдалося вибороти місце у складі?

- Микита та Ігор відомі гравці у львівському футзалі з якими важко конкурувати, але все ж можливо. Я б не сказав, що виборов місце в основі, це більше ряд збігів обставин, завдяки яким потрапив в Гранд-лігу. Але, тим не менше, щасливий що так вийшло. У чемпіонаті під егідою Асоціації футзалу Львівщини зовсім інший рівень і хочеться грати там ще і ще. Хоча, десь не задоволений своєю грою в дебютному матчі Гранд-ліги, але це лише початок. Дякую Сергію Тригубцю і Назару Яцишину за корисні поради.

- Дивлячись на вас у воротах, не важко не помітити ваш спокій, звідки така впевненість?

- На тренуваннях відпрацьовую не лише вміння ловити, а ще й бути спокійним якою б не була ситуація на ігровому майданчику. Відверто кажучи, не завжди виходить бути спокійним, буває що помилився і зовні спокій, а всередині ураган емоцій.

Спокій, мабуть, прийшов з роками.

- Як Ви взагалі потрапили у «Галицьку здобу»?

- Потрапив завдяки, згадуваному вище, Андрію Лалаку, який одного разу запитав мене чи не хочу прийти побігати з «пекарями». Погодився.

- Вже у суботу «червоно-жовті» зіграють надважливий матч проти «Максимусу», що, на Вашу думку, потрібно аби вперше у цьому сезоні обіграти конкурента за чемпіонство?

- Щоб перемогти «Максимус» потрібна: концентрація, впевненість та спокій. Завдяки цим складовим можна здобути перемогу. Вірю, що ми зможемо здолати цю команду й захистити титул чемпіона!

- За які команди грали раніше, якщо не помиляюся були виступи за «АКОІндастріс?

- У футзалі, щоб повноцінно провів цілий турнір, то не було таких команд як «Галицька здоба». Вже під час, того як тренувався у складі «пекарів», то запросили пограти за «АКОІндастріс». Можна сказати більше тренувався в командах, так як грав у великий футбол.

- У складі «Галицької здоби» багато відомих гравців, чи нема боязні помилитися?

- Так, дійсно велика кількість відомих футзалістів. Страх помилитися є завжди, особливо у відповідальних матчах. Але, він в певний момент (більше на початку гри) зникає і думати про це вже немає часу .

- Ви більше грали за «пекарів» на чемпіонаті «Знесіння», чого не вистачило команді щоб саме там стати чемпіоном?

- Причини насправді банальні. «Галицька здоба» поки що не є професійним клубом і, відповідно, гравці у повному складі не завжди можуть прийти на гру. Свої корективи вносить життя, тому через це ми втратили там, де не мали права втрачати очки. У підсумку, друге місце.

- «Галицька здоба» цього сезону бере участь у трьох чемпіонатах, порівняйте їх: організація, склад учасників, конкуренція тощо...

- Якщо порівнювати чемпіонати, в яких представлена наша команда, то, звісно, на першому місці Гранд- ліга Львова під егідою Асоціації футзалу Львівщини. Перша п'ятірка команд ніколи не дає розслабитись, рівень суддівства вищий у порівнянні з іншими турнірами. Є можливість відеоповтору, що вже високо піднімає організаційну частину.

Якщо говорити про В9Ку, то рівень організації гірший. Бувало, що був лише один рефері на матчі, а це вже ускладнює організацію матчу. Щодо конкуренції, то лише команди «Статус+» і «Марокко» створюють її для нас. Решта ж команд не чинить супротиву аби їх можна було назвати конкурентами за чемпіонство.

Що стосується чемпіонату Знесіння, то там теж організація не найкраща. Не рівний майданчик, у вечірній час проблеми з освітленням, рефері мають проблеми зі швидкістю, відповідно, команди постійно виходять на майданчик в не рівному статусі. Хтось краще пристосувався до покриття, хтось гірше. Гра складається не так, як задумується. Якщо говорити про відеоогляди, то як у В9Ку, так і на Знесінні якість відеозапису є поганою через віддаленість камери від поля.

- Що треба зробити аби чемпіонат Львова під егідою Асоціації футзалу Львівщини був ще кращим?

На мою особисту думку, потрібно більше розвивати організаційну частину. У першу чергу хотілося би щоб робили афіші чемпіонату Львова по місту, щоб більше карали футзалістів за нецензурну лексику футзалістів, Особисто я не можу привести на футзал дружину чи дитину, коли футзалісти висловлюються при будь-якому епізоді. Звісно, буває що емоції переважають через ряд неправильних дій, але не так часто, як це відбувається зараз.

- Кілька слів про сім'ю, чим займаєтеся в буденному житті, хобі?

- Сім'ю свою дружину Людмилу і синочка Михайлика дуже люблю, вони мої найрідніші. До речі, в синочка, 23 вересня, був день народження. Значна подія в моєму житті! Я керівник конструкторського відділу, займаюсь розробленням 3D-моделей сталевих резервуарів для зберігання нафтопродуктів, паливозаправних колонок і металоконструкцій. Робота дуже подобається, знайшов себе в цій професії і стараюсь вдосконалюватись постійно. Хобі - це однозначно футзал, але окрім нього ще люблю настільні ігри, волейбол, настільний теніс і подорожувати Україною.

- Які у Вас мрії?

- Хочу жити за містом у своєму будинку з зеленим газоном.

- Футзальні кумири?

-Кумирів як таких у футзалі не маю, але дуже подобається гра воротарів іспанського чемпіонату, особливо Пако Седано, Хесус Ерреро і Фабіо. З польових гравців подобається гра Рікардіньо.

-Секрет успіху від Ярослава Шуптара?

-Секрет успіху простий – бажання, плюс наполегливість і все у Вас вийде!




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*