Про ранкову пробіжку, “високий” генделик та дивних людей

Добряк

Після важких трудових буднів настали вихідні. Здавалося можна спати цілий день й навіть не підніматися з ліжечка, але це не про вашого автора.

Вже так склалося роками, що у будні дні не можу піднятися з ліжка, а у вихідні безсоння. Вже о 7 годині ранку був на ногах. Запитаєте може ліг швидко? Та ні, давали мені поради лягати не пізніше одинадцятої. Вчора, можливо, запізнився на пів години.

Чим себе зайняти о 7 годині ранку? Звісно, що зробив зарядку, а ще, увага, вперше за два місяці пробігся на вулиці. Взимку подібного ніколи не практикував та й для чого? А сьогодні, до слова, захотів щось змінити.

Контрасний душ після пробіжки, гарячий чай і зараз почуваю себе прекрасно. Можна й порадувати читачів новими публікаціями.

Болі у спині

Що мене розчарувало, так це болі у спині. Футбольні будні даються взнаки і час від часу у вашого автор поболює спина. Давно не було такого дискомфорту, але він схоже знову починає з’являтися. Маю надію нічого серйозного не буде. Якщо ж ні, то можливо прийдеться завершити з великим спортом.

Відвідини нового генделика

Воробус не часто ходить по барах, але запрошення друзів відвідати новий під назвою «Дуже висока кухня» прийняв залюбки. Чи сподобалося мені там? Швидше так, чим ні. Завжди хочеться побачити щось нове.

Вже сьогодні протягом дня очікуйте спеціальний пост про цей заклад.

Поведінка людей

Чому я завжди дивувався, так це поведінці людей. Інколи люди так себе дивно поводять, що думаєш а що сталося. Спеціально стараюся нічого не запитувати. Як захочуть, то скажуть. Дію по такому принципу.

Пісня, від якої Воробуса «заїло»

Вчора як почав зранку слухати трек Святослава Вакарчука, то ввечері аж зупинився. Дивина та й годі. Можливо я теж дивний? Принаймні мені таке також колись казали.

Старий Новий рік

Пригадую колись ходив посівати. Хоча, чого лукавити, я би й зараз це зробив. Можливо у понеділок буду сіяти на роботі. Щоб велося, булося й моглося.

Якщо до когось із читачів блогу треба прийти сіяти, то звертайтеся. А чого соромитися.

День лише розпочинається, сподіваюся для мене він буде дуже спокійним.

Насамкінець, пропоную послухати цікаву пісеньку, казали люди свого часу, що вона про мене. Я б так не сказав, хоча їм видніше:

Залишайтеся з нами….

P.S. А ще мені дійсно сподобалася фраза, що мріяти треба про те, чого дійсно хочеться.




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*