Про завершення кар’єри у “Львів Юнайтед”, що таке перший раз і колядку “Бог Предвічний” - Блог про Львів

Про завершення кар’єри у “Львів Юнайтед”, що таке перший раз і колядку “Бог Предвічний”

Свята

Черговий день завершується, триває підготовка до Різдвяних свят, але покірний автор порадує наших читачів новою публікацією. Можливо хтось саме на неї чекає.

Отже, розпочну цей пост із топ-новини – Воробус завершив свої виступи за команду «Львів Юнайтед». У сьогоднішньому поєдинку проти «LNG» наша команда поступилася із рахунком – 4:5.

Чесно скажу, провів не найкращий матч, десь допустився помилок під час пропущених голів, але вважаю, що програє таки вся команда, а не лише воротар.

Після гри мене повідомили, що більше не являюся гравцем даної команди. Як кажуть, поставили перед фактом. Сприйняв цю звістку спокійно, дякую «об’єднаним» за коротку, але все ж сторінку у своїй кар’єрі. Граємо футбол далі.

Вже сьогодні провів перемовини з двома командами. Побачимо, можливо в одній з них я заграю краще ще цієї зими.

Футбол, футболом, але жити треба далі.

Підготовка до цікавої подорожі

Відкрию маленьку таємницю. Вже зовсім скоро планую полетіти у дуже цікаве місце й завершую останні приготування до неї. Саме у день 5 січня було поставлено жирну крапку в організаційних моментах. Тепер лише залишилося дочекатися дати виїзду. Обіцяю, буде весело.

А щодо теми першого разу, яка була описана на блозі на тижні, то перший раз – це якраз вперше полечу на літаку.

Також читайте:   Увірвався в зарубу або чому в житті треба ризикувати

Зміна оточення

Мені вже давно кажуть, що його треба змінювати. Людей я слухаю мало, за винятком деяких, але деякі з них кажуть толкові речі. Як саме змінюватиму оточення теж побачите вже незабаром.

Підготовка до свят

Особливо нічого не допомагаю, адже не є кулінаром на всі сто відсотків як моя подруга, яка нині пекла горішки. А те, що просили допомогти, те й зробив. Завтра обов’язково продовжимо.

З нетерпінням очікую дня, коли я піду в гості й заколядую «Бог Предвічний». Люблю я її ще з гір. Пам’ятаю їздили якось з приятелями на зимові свята в гори. Було дуже весело. Повторити би? А то Ігор Воробус має ностальгію за дитинством, яке проводив якраз у сільській місцевості. Вертеп, колядки, кутя, клас…

Сни

Так і питаються мене люди, а чи сняться вони мені й на далі? Ще й як сняться. Інколи бувають такими веселими, що думаєш чи то дійсно віртуальний світ чи реальність? Цікаві люди там.

До речі, краще б це все було на яву. Навіть той же рижий кіт.

Святкуємо разом, веселимося, адже скоро Син Божий народиться.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*