Про поразку від “Львівських Резервів”, шалений березень та чому в житті все не просто так

Чому так?

Рівно три дні ваш автор нічого не писав на блозі. Не писав, щоб повернутися з новими враженнями й, звісно, що публікаціями.

Розповісти маю про що, але розпочну таки із філософії. Вона буде таким собі пунктом відправлення.

Отже, про що думаю зараз і чим живу?

У першу чергу розповім про футбол. Вчора команда, за яку виступає Воробус, «Майола» провела товариський поєдинок із «Львівськими резервами». У чемпіонаті зараз пауза, тому треба якось заповнювати цю паузу.

На жаль, ми програли 3:5, ведучи по ходу гри у рахунку 3:0. Чому так сталося? Напевно тому, що багато експериментували. Пробували людей в різних четвірках, награвали гру з п’ятим і так далі. Щодо мене, то також брав участь в цій грі. З іншим воротарем Русланом ми стояли по половині тайму. Чи задоволений своєю грою? Пропустив три голи, тому є над чим працювати.

Хоча, вже зараз дякую Богу що взагалі граю у футбол, адже у вівторок чудом не зламав ногу на одному з тренувань.

Йдемо далі

Культура і Воробус

Я вже писав раніше, що настав час відпочинку й пора зайнятися культурною програмою. Розпочав із кінотеатру. Вчора після роботи вирішив сходив з друзями на фільм «Крути». Само собою, що зовсім скоро буде пост із враженнями від перегляду цієї стрічки.

Що буде далі? Буде театр, філармонія, можливо навіть ковзанка.

Шалений березень

Всіх секретів поки що відкривати не буду, але на вашого автора чекає шалений місяць. Можливо так станеться що знову будуть паузи зі статтями на блозі. Планую багато їздити й робити різних речей. Найголовніше щоб вистачило на це все сил.

Запах весни

Враховуючи, що на вулиці потеплішало, можу сказати, що дійсно у повітрі запахло весною. Хоча, з іншого боку, це тепло дуже й дуже підступне. Зранку холодно, вдень тепло, ввечері знову холодно. Роздягатися не треба адже є реальний шанс простудитися.

А ще я зрозумів, що нічого в цьому житті не є просто так. З чого такі висновки? Інколи собі думаю, а чому мені зустрічаються на життєвому шляху певні люди. З часом розумію, що все не просто так.

Любіть життя, живіть поки ви є тут і шануйте людей, які вас люблять.




Публікації по темі:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*