facebook

Хранителька пам’яті про Євгена Безніска: Зустріч із Лесею Безніско

Зустріч у бібліотеці

2 липня у приміщенні Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки по вул. Зеленій, 24 у Львові відбулася зустріч з п. Лесею Безніско – другою дружиною Євгена Безніска, хранителькою пам’яті про видатну скульпторку Теодозію Бриж та її чоловіка Євгена Безніска – легендарного львівського графіка, лауреата Національної премії імені Т. Шевченка, життя якого було тісно пов’язане з класикою української літератури.

В його доробку — графічні роботи до творів Лесі Українки, Тараса Шевченка, Василя Стефаника, Ростислава Братуня… Франкіана Євгена Безніска налічує понад 200 графічних аркушів.

На прекрасну зустріч з п. Лесею Безніско до Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки завітали поважні гості:
п. Олена Білоус – автор проекту «Молитва до Митрополита. Софія»;
п. Іван Матковський – доктор філософських наук;
п. Люба Сорока – дружина світлої пам’яті видатного графіка і художника Богдана Сороки;
п. Богданна Мончак – упорядник і перекладач листів графині Софії Шептицької з французької мови, які готуються до друку;
п. Андрій Содомора – український перекладач, письменник, науковець;
та ін. гості.

Їх радо зустрів колектив Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки, разом з виконуючим обов’язки директора ЛОНПБ Надією Помфюк.

Леся Безніско може розповідати про Євгена Безніска та Теодозію Бриж дуже-дуже багато. Робить вона це з ніжністю, любов’ю, повагою, розумінням. Запрошує всіх прийти на вул. Мартовича, 5.

На зустріч у Львівську обласну науково-педагогічну бібліотеку Леся Безніско принесла ряд робіт Євгена Безніска, присвячених Митрополиту Андрею Шептицькому та кардиналу Йосипу Сліпому, а також картини, де зображено Ісуса в Оливному городі та Ісуса, розп’ятого на хресті, церкву у Щирці, Прагу і Карлів міст та ін.

В приміщенні ЛОНПБ з 25.06.2019 р. до 31.08.2019 р. експонується картина Євгена Безніска «Костел у Брухналі», яку він намалював у 2014 р.

Роботи Євгена Безніска – вражаючі. На портретах у нього Митрополит Андрей Шептицький різний: у молодшому чи поважнішому віці, десь усміхнений і з очима, переповненими щастя, а десь – повними смутку.

Художник дуже цікаво і нестандартно зобразив Ісуса в Оливному городі. У нього на передньому плані картини поснулі апостоли, чорні стовбури та гілки дерев, які підсилюють тривогу. А Ісус, хоч молиться у глибині, та Його Постать у картині Євгена Безніска – центральна.

Коротка інформація про Євгена Безніска

Євген Безніско народився 1937 року в містечку Кагарлик на Київщині.

Його прадідом був відомий письменник, етнограф, мовознавець Олександр Степанович Афанасьєв-Чужбинський, який написав «Спомини про Т. Г. Шевченка».

Голод змусив батьків Євгена Безніска поїхати на Волинь у Горохів. У 1941 р. вони ледве дісталися Київщини. Після війни перебралися до Самбора, де Євген Безніско відвідував художній гурток Миколи Прокопенка, а потім у 13-річному віці поїхав учитися в Київ у школу-інтернат для обдарованих дітей.

1958 року Євген Безніско вступив у Львівський інститут прикладного мистецтва на монументальний факультет. Тут він, завдяки портрету художника Михайла Добронравова, на якому була зображена Теодозія Бриж, познайомився з талановитою скульпторкою Теодозією (Фаною – хрещене ім’я у неї було Феодосія). Вони одружилися. Народилося двоє дітей: Ярема та Максим.

Разом Т. Бриж і Є. Безніско створили десятки мистецьких проектів: пам’ятники Д.Галицькому у Володимирі-Волинському, Юрієві Дрогобичу у м. Дрогобич, князеві Святославу в Карпатах, меморіальний цвинтар Січових стрільців на горі Маківка та ін. Більшість із них було відкрито вже після смерті Теодозії Бриж (1999 року).

Майстерня Теодозії Бриж і Євгена Безніско на вулиці Мартовича, 5 у Львові була відома багатьом. Для львівської інтелігенції вона стала своєрідним дискусійним клубом. Хто там тільки не бував: Ірина Вільде й Іван Драч, Дмитро Павличко і Алла Горська та ін.
Над творами Івана Франка Євген Безніско працював 40 років. Проілюстровано 11 поем Каменяра: «Мойсей», «Смерть Каїна», «Панські жарти», «Похорон», «Христос і хрест» та інші.

Євген Безніско малював у Чорнобилі. Ці роботи він подарував Львівському етнографічному музею.
Цикл ілюстрацій до драм Лесі Українки художник спрезентував школі її імені. Його роботи є в музеях Лесі Українки в селі Колодяжному і в Києві.

Євген Безніско – автор низки портретів, присвячених Митрополиту Андрею Шептицькому, а також – кардиналу Йосипу Сліпому.
Портрет кардинала Йосипа Сліпого авторства Євгена Безніска був подарований від Львівщини Папі Івану Павлові ІІ у 1996 р.
Євген Безніско прожив досить нелегке, сповнене радості і горя життя. Він втратив 17-річного сина Максима, а у 1999 р. і Фану (Теодозію Бриж). Вони поховані на Личаківському цвинтарі у Львові.

Переживши важкі випробування, художник одружився вдруге. Пані Леся стала йому справжнім другом і духовною підпорою, якої бракувало митцеві після смерті Теодозії Бриж.

А після смерті Євгена Безніска у 2015 р. Леся Безніско охороняє пам’ять про свого чоловіка Євгена Безніска та його першу дружину Теодозію Бриж на Мартовича, 5.

Текст: Наталя Звольська




 

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*