facebook

Про гру з “Княжим ринком”, перезавантаження та чому я не в горах

Воробус на телебаченні

Черговий день, робочий тиждень, а з ним і другий місяць літа розпочався, то ж настав час Ігорю Воробусу побавитися у філософа.

Що відбулося зі мною за тиждень й чим жив на вихідних? Про це читайте нижче.

Якщо бути відвертим, то, особливо, під кінець тижня я мав дуже багато справ й найголовнішим було щось не забути. Спершу грав у хокей, потім зіграв черговий поєдинок за «Першу Приватну Броварню», а перед тим ще й відіграв два матчі на традиційному турнірі фанів з всіх країн.

Поєдинок проти «Княжого ринку»

Якщо чесно, то думав що перебуваю у дуже поганій формі та не витримаю градусу цього поєдинку. Все-таки, не кожен день вдається зіграти проти майстрів футзалу: Євгена Москвіна, Василя Дениса, Віталія Багряка, Ігоря Стасюка та інших. Тим не менше, я вийшов у старті й можна сказати, що впіймав кураж. За перший тайм мені вдалося пропустити лише один гол, а потім планово на другий тайм вийшов інший воротар. Не знаю що було би якби я залишився на полі, але це вже питання відносне.

До речі, гравець «княжичів» Віталій Багряк знову не зумів розпечатати мої ворота. Серія триває.

Турнір фанів також порадував. Так, ми програли дві гри без варіантів, але вдалося познайомитися з новими людьми. За чехів я грав, за фінів також, а ось за шведів ще не виступав. Як бачимо, все колись треба робити вперше.

До слова, дві гри грав на новій для себе позиції – лівого півзахисника. Із моєї зони гол не забили, то ж, напевно, зіграв добре.

Гори та Воробус

Мабуть вперше за 7 років, на свято Конституції України я не поїхав в гори, а залишився вдома. Чому так сталося? Мабуть такий зараз час. Сподіваюся у липні надолужу втрачене, а у серпні, якщо буде все добре, підкорю нову для себе вершину. Відкрию маленький секрет. Знаходиться вона не в Україні.

Перезавантаження

А ось це щось нове для мене. Все обміркувавши, вирішив зробити перезавантаження. Триватиме воно рівно один місяць, а опісля поділюся з нашими читачами власними дослідженнями. Воно просилося давно й нарешті час настав.

Велосипед

Минулої п’ятниці зі мною відбулася ще одна неприємна пригода. Справа у тому, що повертавшись з футболу додому на велосипеді я пробив переднє колесо. Бачили б наші читачі вашого автора у цей момент. Я згадав про всіх на світі. Йти додому втомленим, а ще плюс з велосипедом в руках дві години – це не для мене.

Добре що вже зараз велосипед на ходу.

Життя триває.




Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*