facebook

Про поїздку в столицю, черговий ювілей та й таке

Столиця

Після відпочинку у три дні розпочався новий робочий тиждень. І вже зараз Воробуса «пробило» на філософію. Ну, як ви, мабуть, зрозуміли, треба мені розповісти щось цікавеньке.


Поїздка у столицю України

Вчора, 14 жовтня, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, Дня захисника України, ваш автор не став сидіти вдома, а поїхав у Київ аби не лише прогулятися цікавим містом, а й відвідати топ-матч між національними збірними України та Португалії з футболу. Все-таки, не кожного приходиться бачити наживо діючого чемпіона Європи.

Атмосфера на стадіоні НСК «Олімпійський» була неймовірною. З першої і до останньої хвилини фани гнали своїх улюбленців вперед і підопічні Андрія Шевченка їм за це віддячили. Нарешті ми зуміли за тривалий період часу потрапити на Євро-2020 з першого місця. Ще досі під емоціями, тому треба день-два, а тоді вже поділюся своїми враженнями від гри й усього, що відбувалося навколо.

Також очікуйте цікаві репортажі про «міст Кличка», Гідропарк, а також як метро рятує велике місто від заторів.

Ювілей, який наближається

Думаю, що вже завтра я буду відзначати чергове свято на нашому блозі. Так співпало, що у вересні ми святкували 10-ть років від дня, коли вперше Ігор Воробус вийшов у світ, але це ще не все.

Як наші читачі вважають, що ж це таке за свято? Свої прогнози можете залишати у коментарях.

Життєвий ритм

Я вже казав, що багато людей мене питається, а як вашому автору вдається все встигати. Відповідаю, поки молодий, то треба намагатися робити все можливе аби отримати максимум від життя. Ви думаєте я не втомлююся? Ще й як втомлююся, але саме щось нове, невідоме кличе мене до нових пригод. Як співає гурт «Мандри» - «нас кличе у мандри дорога».

Знову на велосипед

Після холодних днів нарешті повернулося до нас бабине літо. Тому, Ігор Воробус знову витягнув свого залізного коня, сів на нього й отримав масу задоволення від покатульок. Це літо й осінь видалися для мене порами року й приставкою – «без велосипеда ніяк».

Поки буде тепло, то буду їздити ще й ще. Далі ж вже буду дивитися по ситуації.

Гриби

Кажуть, що опеньки полізли. Правда, через надмірну зайнятість мені ніяк не вдається вибратися у ліс. Можливо на наступних вихідних? Звісно, якщо грибники не визбирають лісові дарунки.

Життя триває… Та й таке.




 

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*