Останній робочий день тижня наступив, попереду тривалі вихідні, а це означає, що вже завтра не треба буде вставати рано, думати як йти на роботу, снідати, голитися і так далі.
Хоча, ці ж фахівці кажуть, що в людей по цьому питанню дуже хибна думка. Нижче розповім що я маю на увазі.
Бачили може відео де бабуся святкує 100-й ювілей, вона така там ще задуває свічки і їй з рота вилітає вставна щелепа.
Сміх, сміхом, але людина таки дожила до цього віку і ще навіть на своєму дні народженні вона цілком при розумі.
От і задумайтеся над тим, а як зробити так, щоб дожити до подібного віку.
Читати далі...
30.11.2015 р. 
Ну, і щоб не писали мені читачі блогу, що пишу лише про спорт, напишу про серйозну тему, адже за декілька годин в Україні офіційно наступає майже два місяці національного «рамадану».
Знаєте цю фразу, від Романа (1 грудня) до Йордана (20 січня) в українців «рамадан». Щоправда люд у нас не молиться, а бухає як дурний.
Тому, назва даної публікації буде наступною: «Як не спитися в сучасному світі?».
Читати далі...
Щось Воробусу ніяк не спиться. Тому, щоб не сидіти дарма ваш покірний вирішив написати чергову статтю.
Давненько я не заглядав у рубрику «Запитай у Воробуса» в яку кожен із наших читачів може задавати своє запитання як безпосередньо автору блогу, так і його адміністрації.
Так от, саме сьогодні я вирішив перевірити пошту і був здивований. Справа у тому, що нам в редакцію надійшов лист від людини, яку ви всі знаєте і кличка його – Омелько Косопизд.
Не часто Воробус пише на філософські теми, але на завершення цього дня спробую щось таке написати.
Причина – люди, які мене оточують. Складається таке враження, що люд чи то від погоди, чи від життя, чи ще від чогось просто дуріє. Самі не знають що з ними робиться.
Інколи як послухаєш, то аж смішно стає. Хоча, коли сміх проходить, розумієш, що цей масовий психоз заразний і треба все робити, щоб не стати таким як ці люди.
Черговий день наступив. Розпочався він для Воробуса дуже рано, адже ваш покірний вирішив не спати довго, а почати здійснювати ранкові пробіжки.
На днях зауважив, що мене все частіше починає боліти спина (мабуть пов’язано із сидячою роботою), а також з’явилася зайва вага.
Робочий тиждень потрохи підходить до завершення і вже за яку годину-другу на нас очікуватимуть вихідні. А вони, до слова, цього разу мають бути тривалими.
Пов’язано це із тим, що у понеділок, 24 серпня Україна святкує своє день народження. Офіційно це свято звучить так – День Незалежності України.
Відповідно, і вихідних у нас з вами буде більше.
Рівно середина тижня, середа, а це означає, що потрохи робочий тиждень наближається до свого логічного завершення.
Погода, нарешті, літня, тому не те що можна, а треба активно відпочивати на природі.
Про третю частину подорожі Воробуса та компанії на гору Парашку розповім трохи згодом, а поки що про негативне.
Якась незрозуміла погода в останні дні панує у місті Лева. То жарко так, що з приміщення не вийдеш, то дощі починають падати, то знову спека.
Одним словом, погода таки річ примхлива та мінлива.
Отже, продовжуємо…
Якось на днях спілкувався ваш покірний автор з хорошим приятелем. Їхали ми додому в транспорті і щось так заговорили на тему фобій. Приятель сказав що має фобію до ліфтів, тому що свого часу був в ньому застряг і сидів там цілу ніч.
Буває…
Продовжуємо… І наступною темою на яку ми будемо дискутувати буде тема культури поведінки наших людей в громадських місцях.
Реально, скільки людей вчи, говори їм що так не можна робити, треба бути трохи культурнішим, але до них це явно не доходить.
Певна когорта людей як була рогулями, так і ними залишиться. Недаремно колись хороший мій приятель Славік говорив, цитую: «Обговорювати дії рагулів – це марна трата часу і зусиль, їх ніколи не зміниш».
У чомусь він правий і я в істинності його слів вкотре переконуюся.