Незважаючи на те, що наступила осінь, все ж погода нас істотно радує. Почалося таке собі – бабине літо. Щоправда популярних в цей період часу опеньок ще нема.
Кажуть що вони будуть трохи пізніше, десь після 20 числа.
Ця інформація можливо не в тему, але Воробус змушений відповісти на запитання нашого читача – пана Юліана.
Тепер переходимо до теми сьогоднішньої публікації, а пов’язана вона буде із туризмом. Хто часто ходить в гори, той знає, що на Чорногірському хребті є вершина, яка називається – Піп Іван.
Колись там була обсерваторія, а зараз місце для того щоб сховатися від дощу, а декому й для того щоб сходити в туалет. На жаль, і такі люди є.
Читати далі...
6.10.2014 р. 
Пише і не показує Воробус, а це означає, що наступив черговий день, а з ним і будуть з’являтися на ресурсі все нові та нові публікації.
Перше про що будемо говорити, так це про туризм, адже нещодавно Воробусу вдалося зробити подорож за межі міста Львова, а точніше у село Завадів.
Читати далі...
Щось Воробус так сьогодні забігався, що й забув що 27 вересня для мене свято і то велике. І справа тут не у церковному святі – Воздвиженні Чесного Хреста, а в іншому.
Що ж це таке за свято відзначають у цілому світі саме 27 вересня? Відповідаю, міжнародний день туризму.
Незважаючи на те, що в країні тривають воєнні дії та наступила осінь, все ж багато людей ще їдуть відпочивати на моря. Так як Крим для українців зачинений, приходиться шукати море в інших країнах.
У сьогоднішній публікації поговоримо про те, що треба взяти із собою коли їдеш відпочивати закордон. А то багато хто цього не знає.
Продовжую розповідати про підйом Воробуса і компанію на гору Петрос.
Отже, особливих цікавинок по дорозі не було, дорога весь час йшла біля річки де час від часу ми зустрічали велику кількість туристів. Баз відпочинку тут також багацько, але здивував мене факт, що мобільний зв’язок тут не працює.
Продовжуємо розповідати про цікаві туристичні місця в Україні. Після того як Росія окупувала Крим, морський відпочинок для багатьох людей там помер.
Знаю, є варіант їхати в Одесу, Херсон, але їх явно не можна порівнювати із тим же Кримом.
Тому не здивувався, що багато людей почали шукати цікаві місця в Карпатах. Вони, що не кажіть у нас дуже гарні.
Має Воробус трохи вільного часу, тому у черговій публікації розповім про чергову свою подорож у гори.
Отже, на цю вершину мріяв піднятися давно, але одвічно проблема була з тим, що ніхто із моїх одвічних приятелів туди не хотів їхати, а сам автор блогу в гори піти би не ризикнув.
І взагалі скажу, що люд зараз став лінивим, кажуть що краще поїхати на озеро чим лазити по горах. Але, то таке… Кожен хазяїн свого життя.
Чекав Воробус нагоду, чекав і таки вдалося знайти людину, яка була на горі Петрос і залюбки погодилася стати нашим гідом.
Літо – пора відпочинку, тому не дивуйтеся що на блозі Воробуса багато дописів є саме на тему туризму.
Коли ж ще подорожувати якщо не зараз?
Черговим героєм нашої публікації стане музей, що розташований неподалік Києва і має назву - Національний музей народної архітектури та побуту України або як його ще називають – Музей просто неба в Пирогові.
Хоча, насправді він розташований не в самому селищі – Пирогів, а біля нього.
Сьогодні надворі 25 липня, п’ятниця, а це означає, що нарешті ми дочекалися завершення робочого тижня. Якихось кілька годин і люд буде мати нагоду відпочивати як мінімум два дні.
Лише б погода в цей час була хорошою, бо останнім часом на Львів налетіли дощі, які падають ледь не кожної години.
Традиційно, не відпочиває блог Воробуса і його автори. То ж, у черговій публікації будемо намагатися розповісти про щось цікавеньке.
Так як зараз літо, люди активно шукають цікаві місця куди б можна поїхати щоб відпочити та побачити щось пізнавальне.
Після того як Крим став російським багато людей задумалося над тим а де ж відпочивати влітку та й восени, якщо бути чесним.
Звісно, є варіант поїхати закордон, але якщо брати нашу неньку Україну, то все ж більшість віддає перевагу Українським Карпатам. Приємно, що кожного дня вершини гір досліджує все більша та більша кількість туристів.
Не сидіти ж цілими днями на базі та хляти горілку? Хоча, й таких в горах вистачає. Принаймні б спершу піднялися на вершину, оздоровилися, а потім би вже розпивали оковиту.