Робочий день триває, а це означає, що незважаючи на спекотну погоду, продовжують з’являтися нові публікації на блозі Воробуса.
Про що будемо у черговій статті? Відповідаю, про воєнні дії, які відбуваються на Сході нашої країни. Це безперечно велике випробування для наших громадян.
Ледь не кожного дня гинуть наші військові, мирні люди. А усьому винні терористи і Росія, яка всіляко їх підтримує. Хоча, якщо послухати керівників сусідньої держави, то вони тут ні при чому. Ну, прямо ангелочки. Хай їм грець.
Коли ж завершиться війна? Таке питання задає собі не одна людина. Про військові дії на Донбасі говорять у громадському транспорті, на роботі, у магазинах, на відпочинку тощо.
Читати далі...
17.08.2014 р. 
Воробус часто гуляє нашим містом і завжди старається зауважувати цікаві деталі щоб згодом на них звернула увагу громадськість міста. Деколи це бувають приємні моменти, інколи й не дуже.
Все-таки, хочеться щоб наше місто було найкращим і завжди було де присісти, помилуватися чудовою архітектурою і не лише. Але, інколи люди самі не хочуть помагати у цьому.
Про що будемо говорити сьогодні? Відповідаю, про газони, а саме у якому стані вони перебувають саме у Львові.
Читати далі...
Останнім часом вашого автора все частіше почали питати чи їздив я вже цього року на гриби. Погода тепла, дощі падають, ніби ці лісові дари мають бути.
Вони таки є, але Воробус не так часто бував цього року на збиранні урожаю як, скажімо, минулих років. Причина? Надмірна зайнятість автора та і якщо чесно, на ті ж білі гриби треба їхати у Карпати.
У лісах близько Львова вони якщо і зустрічаються, то рідко.
Сьогодні надворі п’ятниця, 15 серпня, а це означає, що черговий день настав і будуть з’являтися нові публікації на блозі.
Про що будемо говорити сьогодні? Відповідаю, про алкоголь. Знову про нього…
Знаю, зараз багато хто скаже мені що Воробус вже ним дістав. Може і так, але цінова політика, яка віднедавна була запроваджена на цей напій змушує задуматися над доцільністю вживання спиртних напоїв.
Сьогодні надворі 14 серпня, четвер, а це означає, що черговий робочий день потрохи завершується. Не завершує лише свою роботу блог Воробуса, який у черговій публікації буде намагатися розповісти своїм читачам щось цікавеньке.
Про що будемо говорити сьогодні? Знову ж таки про Сихів, але вже не про трамвай, а про те, що у відомому районі Львова назріває конфлікт.
Що за конфлікт, як його уникнути та багато іншого читайте далі.
Сьогодні надворі 13 серпня, середа, а це означає, що черговий робочий день триває. Погода сьогодні знову ж таки не сонячна, тому не здивуюся коли скажу, що багато людей зараз сидить в інтернеті і, сподіваюся, читає наш з вами блог.
Про що будемо говорити в даній публікації? Відповідаю, про політику, адже війна в Україні триває і ледве не кожного дня гинуть люди. У Львові, до слова, 13 серпня оголошено знову ж таки днем жалоби.
Війна на Сході нашої країни триває. І щоб там не говорили, що це лише сутички – ніхто вже не вірить ні Росії, ні терористам. Вони просто таки хочуть знищити наш народ.
Ледве не кожного дня у зоні АТО гинуть наші люди: прості мирні жителі, військові, які захищають територіальну цілісність нашої країни.
Ними є як старші люди, так і зовсім молоді люди.
Сьогодні Львів попрощався із черговим Героєм України – Кирилом Андреєнком, який був вбитий саме в зоні АТО 29 липня злісними терористами.
Сьогодні надворі 4 серпня, понеділок, а це означає, що черговий робочий тиждень розпочався. Розпочався він правда із шаленої спеки, яка зараз панує на території нашої країни і в Західній Україні, зокрема.
Сидить от зараз ваш автор в офісі, дивиться на термометр, а там показує +33 градуси вище нуля і це в тіні. Можу собі уявити що робиться на сонці. Мабуть більше 40, а то і цілих 50-ть.
В приміщенні також не ахти. Кондиціонера у нас нема, тому приходиться рятуватися за допомогою вентиляторів.
Сьогодні надворі 26 липня, субота, а це означає, що вихідні наступили, погода – хороша, тому можна як слід відпочити перед новим робочим тижнем.
Шкода лише, що перший вихідний день розпочався із неприємних новин.
Всі добре знають які бої точаться на Сході нашої країни, а саме в Луганській та Донецькій областях. Там ледве не кожного дня гинуть люди, руйнуються будинки і так далі. Не дивно, що багато людей втікають звідси до нас – на Західну Україну.
Не може Воробус спокійно жити. Як не у транспорті мене розсмішать, то вже по приході додому починаються веселощі.
За транспорт особливо й казати нема чого. Вчора їхав додому, то жінка років так 40-50 хотіла принизити молодь у салоні. За її словами, ніхто місця звільнити не хоче старшим людям.
Сподобалося мені як відповів один молодий чоловік, далі цитую: «Якщо у салоні автобуса багато вільних місць, то чому людина має звільняти місце спереду?». Ні, треба всім нерви зіпсувати, сказати що всі погані, а вона добра.
Та менше з тим. Уваги я особливо на такі епізоди не звертаю. Прийшов до будинку, заходжу у під’їзд, підходжу до поштової скриньки та й дивлюся щось там всередині лежить.