Не можемо ми спокійно жити в цьому світі. Кожного дня зіштовхуємося із різного роду проблемами. Як не хтось воює, то щось болить, то ба більше щось не працює.
Ще кілька десятків років тому назад люди не користувалися мобільним зв’язком, а зараз просто не можуть без нього жити. Але, це і не дивно, технології йдуть вперед, все розвивається.
Та, час від часу бувають проблеми і з мобільним зв’язком. І, якщо щось і глючить в мобільних операторів, то так серйозно.
От буквально сьогодні зранку з такою
проблемою зіштовхнулися абоненти мережі Київстар.
Читати далі...
10.05.2014 р. 
Пише і не показує Воробус. Хоча, люди мені кажуть все частіше й частіше, що має вже прийти той час коли автор блогу покажеться на відео.
Що відповісти, можливо й такі часи настануть, а поки що поговоримо про чергові пригоди Воробуса.
Хто уважно читає блог, той знає, що буквально нещодавно автор блогу їздив з робочим візитом на Левандівку.
Читати далі...
Одразу ж після зустрічі із блогерами Воробус не сидів вдома, а помчався на ще одну зустріч, на цей раз із нашим читачем – паном Armikronом.
Хто не знає, Armikron є затятим суперником Воробуса у такому виді спорту як більярд. Кілька днів тому, а саме 26 квітня ми бавилися в «шари» вперше, мабуть, за останні 2 роки і тоді автор блогу був сильнішим.
На цей раз колега хотів взяти реванш.
Чи вдалося це йому зробити, як проходила гра і яка суперечка була цього разу читайте у черговій публікації на блозі.
Сьогодні надворі 9 травня, п’ятниця, вихідний день, а це означає, що є час написати чергову публікацію на блозі.
Думав Воробус, що поїде на цих вихідних в гори, але через надмірну свою зайнятість в один із вихідних днів цього зробити не вдасться. Ну, нічого, можливо вийде іншим разом.
Життя на цьому не завершується.
Майже через чотири місяці відбулася чергова зустріч львівських блогерів у форматі 2+1.
Хто уважно слідкує за новинами на блозі Воробуса, той знає, що в цій зустрічі беруть участь такі люди як: автор блогу – Ігор Воробус, вічно лисий PVS та Ольга Врублевська.
Про дівчину не можу нічого сказати, бо щось сьогодні вона була дуже задумана. :D
Отже, після минулого візиту до Володьки, настала черга завітати й у гніздечко до Воробуса.
Любить Воробус вечорами «врубати» інтернет та подивитися щось цікавеньке.
Інколи моя увага зосереджена на відеороликах, інколи на перегляді фільмів, а інколи й на перечитуванні новин як в Україні, так і у світі.
Новини вже набридло читати, тому автор блогу вирішив таки пошукати цікаві ролики.
Шукав, шукав, нічого знайти не міг і якби не колега – Марсело, то би вже давно пішов спати.
Але, він мене таки вразив.
Виявляється у Швеції компанія «Вольво» почала тест нових автономних автомобілів.
Що це означає?
Продовжуємо за допомогою фотографій розповідати про таке чудове місто в Європі як Прага.
Окрім затишку тут також можна помилуватися різноманітними культурними пам’ятками такими як: Празький град, Карлів міст, собор Святого Віта, Староміська ратуша, заповідник Вишеград, Національний музей, Національний театр, Костел Божої Матері перед тином тощо.
Нещодавно нашому читачу – пану Вертоліту довелося побувати в такій країні світу як Чехія, а саме в місті – Прага.
Чим цікаве це місто, що воно являється столицею Чеської Республіки, по архітектурі чимось нагадує наше місто Львів.
Населення складає близько 1,2 мільйони чоловік, а заснована Прага, подейкують була князем Кроком. Сама ж назва міста походить від чеського слова práh, що означає поріг.
Пише і не показує Воробус. Сьогодні надворі 7 травня, середа, середина робочого тижня, а це означає, що настав час написати щось цікавеньке на однойменному блозі.
Розпочнемо із теми роботи. Хоча, не знаю чи те що я зараз опишу можна назвати роботою.
Отже, вчора ваш автор мав цікаву зустріч з людиною, яку вже, мабуть, знає вся читацька аудиторія. Називає він себе Омелько Косопизд і він вже неодноразово тішив нас своїми цікавими публікаціями.
Як відомо, нещодавно автор блогу з друзями здійснив похід на гору Парашку. Підніматися на гору було складнувато, але воно того вартує.
Душа й тіло відпочиває коли йдеш хребтом гори, дихаєш на повні груди, поруч нема комп’ютерів, інтернету, вихлопних газів тощо.
І навіть потім, коли приїздиш додому та відчуваєш втому ти розумієш, що в Карпати хочеться повернутися ще і ще.