Студенти, студенти і ще раз студенти. Сьогодні ваш автор йшов на роботу і побачив біля одного із закладів освіти багато гарненьких дівчаток.
Ех, де ж мої 18, де мої студентські роки? А вони, що не кажіть, золоті.
Йду я йду, аж раптом зустрічаю свого приятеля, який так бідкається, що скоро сесія і знову треба витрачати додаткові кошти на екзамени, щоб дати хабаря тому чи іншому викладачу.
Я звісно, що на це все тільки посміхався, адже свого часу також був студентом і ці всі штучки-дрючки знаю.
Щоб там зараз не говорили, що хабарів не дають, але вони є і ще довго будуть, поки студенти самі не зрозуміють, що даючи хабаря викладачу, ви тим самим привчаєте його нічого не робити і не вчити, а заробляти гроші.
У сьогоднішній статті ми поговоримо на тему:
«Чому студенти дають хабаря викладачам?»
Читати далі...
12.04.2024 р. 
В Івано-Франківську відбулись вирішальні матчі чемпіонату України серед закладів вищої освіти сезону 2023/2-24 р. р. У фіналі, як і торік, зійшлись команди Івано-Франківського фахового коледжу фізичного виховання та Національного університету «Львівська політехніка».
Читати далі...
У сучасній Україні існує два терміни, які використовуються для позначення осіб, котрі навчаються у вищих навчальних закладах: "студент" та "здобувач вищої освіти". Який же із цих термінів є правильним?
Після перемоги ХНУ ім. Каразіна дуже великі сподівання були на те, що і «Львівська політехніка» зможе порадувати українських вболівальників. Так-то воно, в принципі, і сталося. Але тим, хто спостерігав на трибунах, довелося пережити багато неприємних хвилин.
А тепер розповім про цікаві історії пов’язані зі студентством. Маю я одну знайому-студентку, щось ми так сьогодні в транспорті зговорилися на тему іспитів й вона мені підказала хорошу тему для публікації.
Її назва – студентські прикмети.
Кожен з нас колись або був, або є зараз студентом. Що не кажіть, а це «золоті» роки кожної людини. Згадати що виробляв Воробус коли вчився. Весело було однозначно.
Але, само собою найбільше мене «напрягало» здавати сесію. Ну, але це логічно, не завжди ходити й байдики бити, інколи й повчитися треба.
Так от, щоб добре здати той чи інший іспит студенти вдаються до прикмет та забобонів.
1 вересня настало, а це означає, що треба йти до школи або ж, як студенти, у технікуми, універи, академії тощо. Воробус би ще також хотів піти повчитися, ото би було про що написати як ваш автор знову сів вчити букварика чи занотовувати слова викладачів.
З приїздом студентів населення міста суттєво збільшилося, а з ним і попит на продукти чи послуги. От завжди кажу, коли наступає так місяць липень, то настає ляпотааааааааа, на вулицях Львова людей мало, так і хочеться погуляти містом.
Правду кажуть, що студентські роки – найкращі. Коли ваш автор кожного дня бачить на вулиці студентів які ідуть на пари, як попивають пивце, то у повітрі починає навівати ностальгією. От би ще колись побути студентом.
Вчора ваш автор, прогулюючись Стрийським парком, побачив знайомого викладача. Щось ми так зговорилися і він мені сказав, що якраз у даний час поспішає у комерційну академію на свято першокурсника, яке проводиться на факультеті менеджменту.
Я мав трішки часу і подумав собі чого б це мені не відвідати цю подію, тим більше що академія і факультет є для мене рідними та і це чергова нагода глянути на красивих дівчаток. :)
Нещодавно вашому автору довелося згадати студентське життя і його трудові будні. Не подумайте, що у Воробуса почалася сесія чи він надумав знову вчитися. Це хибна думка і її відразу ж відкидайте у сторону.
Cправа у тому, що мій давній колега завершив своє навчання в університеті Львівська політехніка і отримував диплом. На цю подію він мене і запросив.
Що я там побачив, як проходила урочиста частина та багато іншого читайте далі.
Вчора Вашому автору довелося побувати на досить цікавій культурній події – святі першокурсника на факультеті менеджменту Львівської комерційної академії. Свято називалося "Твоя професія - менеджер".
На цей вечір - так його по сучасному називають - мене запросив мій давній колега, який брав безпосередню участь у святі. Я звичайно не міг йому відмовити і попри велику зайнятість таки відвідав цю культурну подію. Що побачив я цікавого та багато іншого читайте далі.
Сьогодні на календарі 1 вересня – Міжнародний день знань. Літо завершилося, а це означає, що потрібно йти вчитися.
На вулицях можна зустріти діток, які йдуть до школи, студентів, які тільки поступили у ВУЗи чи просто тих, хто вже вчиться і чимчикує, щоб взнати розклад занять. Попереду дев’ять, а то і десять місяців навчання.
Знову ті зошити, книжки, у кого ще чорнильні ручки, екзамени, заліки…
Про день знань можна говорити багато, але сьогодні я вирішив зачепити іншу тему, називається вона – Чи варто вчитися?