5.04.2013 р. 
У 24-ому турі чемпіонату України з футзалу львівська Енергія на виїзді зустрічалася із лідером цьогорічних змагань командою із Харкова – Локомотивом.
На жаль, для львівських вболівальників футзалу, гра завершилася поразкою «енергетиків» із рахунком 1-5.
Читати далі...
Футзал. Чемпіонат України. Локомотив 5:1 Енергія
У 24-ому турі чемпіонату України з футзалу львівська Енергія на виїзді зустрічалася із лідером цьогорічних змагань командою із Харкова – Локомотивом.
На жаль, для львівських вболівальників футзалу, гра завершилася поразкою «енергетиків» із рахунком 1-5.
Читати далі...
Як часто ви помилялися в людях? Думаю у кожної в людини в житті бували такі розчарування. Здавалося людина тобі друг, на неї можна покластися, а насправді вона просто вас використовує і з часом кине, коли нічого не буде потрібно.
Тому, не даремно кажуть, що друзів багато не буває і зовнішність людей насправді дуже оманлива.
Як сказав мені вчора один колега, цитую: «Ігор, почався сезон дощів, а дощ – це надовго».
З твердженнями цього пана важко не погодитися, адже коли у Львові починає падати дощ, то це затягується на досить таки тривалий час.
Дощ, дощем, а весни як не було, так і досі нема. І що найцікавіше, ніхто не знає коли ж вона прийде.
Традиційна наша рубрика «Запитай у Воробуса» і на далі продовжує функціонувати. Останнім часом туди задають мало запитань, але це не заважає редакції блогу відповідати на запитання своїх читачів, які задають свої запитання прямо у коментарях.
От буквально вчора Воробус звернув на увагу на коментар однієї із наших дописувачок, яка називається Поліна.
Вона, зокрема, запитує, цитую:
Продовжую ділитися своїми враженнями від нещодавньої поїздки на гірськолижний курорт Буковель. Про тему катання вже було сказано дуже багато, а зараз поговоримо про організаційні моменти, один із них – це дороги.
По приїзді до Львова багато хто із моїх знайомих тільки і задавали мені запитання наступного типу, цитую: «Як тобі, Ігоре, курорт, чи вартує туди їхати?»
Читав нещодавно досить так цікаву фішку в інтернеті – називається «2013 рік-без літа». Звісно, що це жарт, адже тепло таки колись настане, але коли це вже дуже і дуже велике питання.
А можливо клімат змінився і ми тепер лише будемо мріяти про те, щоб ходити у шортах, футболках, а то і без них?
Після цьогорічної зими вже нічому не здивуюся.
Як сказав мені сьогодні зранку колега по роботі, цитую: «І довго, Воробус, ти ще будеш писати про свою подорож на Буковель?».
Як ви думаєте що я відповів? Звісно, що відповідь була ствердна, адже вражень є багато, то чому б ними не поділитися.
Про що будемо говорити у сьогоднішній статті? Про траси, організаційні моменти вже були, настав час розповісти про саме катання, а саме що сподобалося, а що ні.
Продовжую розповідати про свою подорож на гірськолижний курорт Буковель, а саме про пригоди, які зі мною там відбувалися. Не може ваш автор без пригод. :)
На цей раз розповім про те, як Воробусу заблокували карточку і він не міг сісти на підйомник.
Продовжую ділитися враженнями від поїздки на Буковель.
Отже, дуже багато веселих моментів було з тим як знайти свій пункт призначення, а саме де ми розійшлися з колегами. Справа у тому, що Воробус любить кататися сам, тому зустрічалися ми із людьми час від часу на підйомнику №2.
Минулої суботи, а саме 30 березня Воробус, Вертоліт та Роман Тупись вирішили поїхати на гірськолижний курорт Буковель. Хто не знає, то скажу, що зараз там оксамитовий сезон і ціни на абонементи та спорядження суттєво знижені.
Подорож на Буку розпочалася пізно вночі, а саме в 3 ночі від ринку «Добробут» звідки їхав автобус. Здивований я був тут тим, що охочих покататися було дуже багато. Зокрема, з нашого пункту призначення відправлялося як мінімум 10 автобусів.