Доброго дня, шановні читачі блогу!

Я думаю всі з вас знають значення слова квест, і впевнений, що більшість з вас не раз проходили різні квести на комп’ютері.

Але сьогодні розповідь піде про незвичний квест, де можна відчути себе самого персонажем комп’ютерної гри.

Справа у тому, що у Львові вже не перший рік певна студентська організація проводить квести по рідному місту Лева, але я дізнався про них тільки нещодавно.

Запросила мене до гри одна з команд, якій не вистачало гравців, точніше я їх сам знайшов. Чому ж не познайомитись з новими людьми, що завжди позитивно, і не пізнати краще своє рідне місто?, що я і вирішив зробити.

Так як квест був напередодні Дня всіх святих, назвати його вирішили відповідно – на честь відомого фільму жахів Пила. Але назва це була суто умовна, ніяких жахів нас по дорозі не чекало, нажаль. Єдине що час від часу в завданнях недоречно згадувалося ім’я Джона Крамера.

Після реєстрації всі команди отримали перше завдання і почалося…. Суть самого квесту полягає у тому, що потрібно шукати певні вулиці – споруди – заклади Львова, в районі яких ми отримували нові завдання, і так аж до фінішу.

Самим необхідним атрибутом даної гри був ліхтарик, так як коди, наприклад, були розміщенні на папірцях 0,5×0,5 см., неможливо було побачити звичайним оком у темну пору доби, а також карта Львова, тому що багато вуличок були дуже маленькі, і щоб знати куди бігти – потрібно було орієнтуватися на карті.

Приколів під час гри було багато, що потішило. Наприклад на вулиці Броварський сторож Краківського ринку, бухий в дупель, до речі, дуже довго цікавився, що ж ми тут вишукуєм і в результаті пообіцяв на нас спустити псів. Але всі команди фінішували у повному складі, значить цей задум на щастя сторожу не вдалося втілити у життя.

Другим приколом було одне з завдань: “А тепер вас чекає зустріч з чудовиськом, яке вдвічі молодше за саме місто Львів і постійно живиться душами молодих людей”. Ми довго думали і в результаті прийшлося брати підказку. Я не буду говорити правильної відповіді, можливо читачі блогу самі здогадаються, що це за заклад. Скажу тільки, що чудовисько – це метафора. Коли ми взнали, сміялися довго.

А завершився квест невеличким казусом – до останнього завдання прийшли одночасно три команди, у тому числі і наша. А останнє завдання, яке мало прояснити де ми маємо фінішувати – було обірване. І от дві команди замість того, щоб подумати, почали возбухати з самого факту. А наша команда не дивлячись ні на що здогадалася про місце фінішу. Але пізніше загальними зборами було вирішено, що переможців буде троє – три команди, що прийшли до останнього завдання. Ну і ф.. з ним. Головне участь!!!

Перемогу ми відсвяткували подарованим нам кон’яком з “чоколядою”.

Після того вирішили додому відпочивати, бо вже були одинадцята година вечора.

Загалом квест тривав чотири години, так як потрібно було завжди бути в тонусі і встигати бути першими, 75 % з усього часу ми бігали. Ніг не відчуваю до сих пір. 🙂 Але заради такого адреналіну – варто було “позайматися бігом”.

Наостанок про маршрут який ми подолали на своїх двох (до слова, користуватися транспортом було суворо заборонено): пл. Митна – вул. Герцена – вул. Тиха – пл. Шашкевича – вул. Броварська – Арсенал – …(це відповідь на питання про чудовисько) – вул. Архітекторська – музей Русалки Дністрової.

Читачам блогу хочу побажати – займайтесь спортом і любіть Львів!!!

Автор статті: patron.