20.09.2020 р. 
Таке вже життя у Воробуса, що не можу собі спланувати щось на декілька днів вперед. Ритм шалений. Хоча, часто буває й таке, що можу спокійно посидіти вдома й навіть прочитати книгу.
Читати далі...Культура
Блогу Воробуса виповнилося 11 (!) років
Останній робочий день тижня розпочинаємо з приємної новини. На цей раз я пригадав, що 18 вересня є знаковою датою для мене і блогу, який Ви зараз читаєте.
Рівно 11 (!) років тому нікому невідомий Ігор, якого колись однокурсник назвав Воробусом виклав у світ свою першу публікацію. Мала назву вона – «Всім привіт!» і від того часу, як кажуть, пішло, поїхало....
Читати далі...«Найприємніша миттєвість дня» : Читання в родині Леона та Ядвіги Шептицьких
З початку 20-х рр. ХХ ст. і до 1939 р. в будинку по вул. Зеленій, 24 (тепер – Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека) мешкала родина Шептицьких, зокрема брат Андрея Шептицького Леон зі своєю сім’єю.
Читати далі...Палац, якому судилося стати бібліотекою: Історія
30 вересня 2020 р. Україна буде відзначати Всеукраїнський день бібліотек. Таке гарне свято чекає й Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека (вул. Зелена, 24).
Приміщення, в якому на сьогоднішній день знаходиться Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека, має свою унікальну історію. Це будинок-палац, побудований на замовлення графа Замойського.
Читати далі...Музей, що вражає своїм простором і світлом
Петро Синяк, учитель та мистецтво
Сьогодні у нашому музеї дуже особливе поповнення. Церковний музей отримав до своєї збірки, в подарунок від автора, унікальний ВЕРТЕП.
Читати далі...Про наш музей, меценатство і правду про лисенятко
Про наш музей, меценатство і правду про лисенятко.
Це маленька Яринка, але великий меценатик.
Читати далі...«Тінь Сонця»: вперше онлайн
Пандемія коронавірусу та світовий карантин внесли суттєві зміни у ритм речей, який вже склався протягом кількох останніх років. У когось були плани, але вони піддались серйозним корегуванням.
Читати далі...Розвиток Церковного музею
Розвиток Церковного музею, супроводжується суцільною містикою.
Започатковуючи Музей, я часто засинаючи уявляла пусті стіни, і лиш де-не-де цінний і гарний експонат.
Читати далі...Від мрії до мети…
Цей пост, є постом величезної і глибокої вдячності отцю Володимиру. Шкода, що він не є на просторах фейсбуку, і не зможе це все прочитати, в нього на мережі просто нема часу, бо багато мрій і обов"язків, планів і завдань, роботи по господарству і молитва.....
Читати далі...