29 квітня в Україні відзначали день українському футболу. З цієї нагоди у місті Львові та на його околицях проводилися різноманітні змагання.
Ні для кого не секрет, що футбол являється спортом №1 в нашій країні. Наші команди неодноразово брали участь у престижних європейських змаганнях, а збірна України доходила до 1/4 фіналу чемпіонату світу.
Воробус теж не залишився осторонь цього свята і також зіграв на турнірі, який присвячувався дню математика у ЛНУ імені Івана Франка та щорічному дню футболу.
Гру ми провели 28 квітня у суботу і що радує перемогли своїх молодших суперників.
Хто з ким грав?
Кожного року в ЛНУ імені Франка у честь дня математика механіко-математичний факультет проводить поєдинок між збірною викладачів та збірної студентів.
Наскільки мене не зраджує пам’ять востаннє студенти перемагали викладачів ще десять років тому. Термін великий, що не кажіть і скажу вам чесно, цього року вони могли порушити цю негативну тенденцію.
Коли ваш автор прийшов у спорткомплекс ЛНУ, що на вулиці Черемшини, то побачив, що студенти вже активно тренувалися: відробляли різні комбінації, били по воротах, тренували воротаря тощо.
Наша ж команда зібралася майже перед самим початком гри і чесно, якась була недооцінка з нашого боку. Буває…
А коли, на другій хвилині гри ми повели у рахунку 2-0 (двічі відзначився Іван Звізло), здавалося все, гра зроблена і «попахує» розгромом. І тут настала повна розслабленість.
Поступово студенти гру вирівняли і вже вони удар за ударом били по наших воротах, де, до слова, ловив м’ячі саме ваш автор.
Під кінець першого тайму студенти один гол відіграли, і на перерву ми пішли за рахунку 2-1 на користь викладачів.
Друга половина зустрічі розпочалася із нашого голу – відзначився Олег Романів. 3-1, чим не заявка на нашу перемогу?
І знову далася взнаки стара як світ істина – треба грати до завершення поєдинку. Студенти знову ж таки заграли активніше і через пару хвилин скоротили рахунок у зустрічі до мінімуму та і вік почав даватися взнаки.
Але, викладачі є викладачі. Команда досвідчена, неодноразово наші гравці грали у різних турнірах і перемогу таки здобули.
Вчасно тайм-аут взяв капітан команди Ігор Кузь, вчасно змінили тактику, трохи себе похвалю, бо в деяких епізодах виручив команду. Одним словом, досвід є досвід.
Приємно, що підростає нове покоління, але ми таки сильніші 3-2.
По завершенні гри було помітно, що студенти були розчаровані, але нічого не поробиш, це спорт, а перемагає сильніший.
Насамкінець, назву імена людей, які грали за викладачів і долучилися до перемоги команди:
Ігор Кузь
Іван Звізло
Андрій Ямелинець
Олег Романів
І ваш автор, Ігор Воробус.
Сало – сила і спорт також. 🙂 Чекаємо наступних змагань і нових перемог. 🙂
Автор статті: Vorobus.
От то-то й воно, що за викладачів грали зовсім посторонні люди.
PVS, я ж викладач 😛 😉
Ага.. Викладач… Як я забув??? 😀
Реально знайоме обличчя – Ігор Кузь (кафедра механіки, якщо мене не зраджує склероз).
Не з мех-мату знайоме обличчя – Андрій Ямелинець – він забіг з сусіднього факультету прикладної математики.
Приснопам’ятний автор цієї статті п. Воробус забіг ще з дальших місць.
Решта учасників – взагалі невідомі солдати (принаймні в публічних списках викладачів мех-мату ТОЧНО не числяться)
PVS, Воробус з кібернетики 😆 😆 😆 😆
PVS, Він плити на дорозі викладає… 😆
👿 👿 👿 👿 👿
Воробус професор з нової науки на стику кібернетики і математики – кібенєматики 😆