Вихідні вдалися на славу. Так можу сказати про свій відпочинок у Карпатах. Не знаю як кому, а Воробус коли туди приїздить, то душа відпочиває. Чисте карпатське повітря, хороша компанія, що ще потрібно?

Цього разу ваш автор із компанією вирішили з’їздити у смт. Славське. У цьому місці я бував вже не один раз, але якось так вже повелося що люблю триматися компанії і там де всі, там і я.

Що запам’яталося мені так це подорож у село Волосянка. Там знаходиться туристичний комплекс «Захар Беркут» з якого можна на канатній дорозі піднятися на гору Високий Верх. Так ми і зробили, адже Тростян вже всім набрид.

До канатки можна йти як пішки, так і їхати на транспорті. Ми вибрали другий варіант, бо це і швидше, і плюс з нами йшли дівчата, діти для яких ходьба на великі відстані є проблематичною.

Якихось пару хвилин і ми знаходимося біля канатної дороги. Чим вона відрізняється від того ж Тростяна так це тим, що можна їхати вдвох. Вартість проїзду на гору коштує 45 гривень. Звісно, задоволення не з дешевих, але повірте, воно цього вартує.

Що ж, квиток купив, колегу з собою і розпочалася наша подорож на верх. Їхати на вершину треба хвилин 40 а то і більше. Спочатку нічого цікавого не відбувається, але згодом перед вами відкриваються неймовірні пейзажі, плюс ви бачите збоку як люди спускаються на низ.

Воробус і колега вирішили в один момент перевірити як люди знають відповідь на гасло – «Слава Україні» і були здивовані. Незважаючи на те, що туристи є з багатьох міст всі крім однієї пари відповідь таки знали.

Для тих хто збирається зробити таку саму подорож на вершину попереджаю, що десь після середини гори стає дуже холодно. Внизу можна взяти коцики на прокат, точно не знаю скільки це коштує, але така можливість є.

Вершина. Не сказав би що там є щось аж таке цікаве. По боках є бугельні підйомники для яких ще час не настав. Прямо по курсу – кабак, де найпопулярнішим напитком тут є гаряче вино. Ваш автор з колегами теж його скуштував, бо холодний вітер перед горою таки дав про себе чути.

Фото на пам’ять, але треба таки їхати назад, транспорт таки чекає. Працює підйомник до 16 години, ваш автор мабуть був останнім хто спускався на низ. І знову ж таки по дорозі було холоднувато, прийшлося ховатися від вітру у куртці. Але, прекрасні краєвиди, чудове повітря одразу ж змушують вас забувати про ці негаразди.

Вчора було добре, весело, а сьогодні вже знову ж таки робочий тиждень.

Карпати рулять)))

Автор статті: Vorobus.