Таки вдало пережили ми святкування Нового року. Після новорічної ночі та перших днів року змії почались робочі дні. Люди почали згадувати будні. І це добре, бо новорічна та постноворічна радість ставить нас на землю і знову кидає у вир свідомого (а не емоційно-піднесеного) життя.

Якесь незрозуміло дивне відчуття переслідувало автора цих рядків після шампанськової ейфорії святкування. Постійне національно-патріотичне єство підказувало, що якось таки неправильно відбулася зустріч з новим 2013 роком. Кум казав, що йому теж чогось бракувало на Новий рік. Обдзвонив друзів – всі щасливі, але кажуть, що в перші хвилини після виступу президента не «перло» від радості і гордості за країну.

Прозрів! Мене у новорічну ніч з усмішкою на обличчі привітав всенароднообраний гарант. Пообіцяв кра…, перепрошую, побажав кращої долі та добробуту. І все. …Ми пили шампанське. Реально смачне, шипуче, дороге (!). І ніхто в цей момент не задумався – а де ж Гімн України.

А Вона таки «Ще не вмерла…, Ні слава, ні воля!»

По жодному з українських (!!!) телеканалів у перші хвилини нового року не прозвучав Гімн. Якщо, для прикладу, для якихось розважальних каналів трансляція Гімну могла б розглядатися неформатом, то загальнонаціональні (як вони себе декларують) зобов’язані це робити.

Чому після виступу президента зразу ж по всіх каналах з шампанським у руках мене вітали Філіпп Кіркоров, Аня Лорак, Анжелочка Варум, якісь там півроздягнені дєвахі із шоу-бізнеса, Ян Табачьнік… То що – знакові особи України, що їм дозволено в перші хвилини нового року демонструвати свої пики українському громадянину?!

А може Гімн на новий рік за якимось протокольними вимогами не повинен виконуватись. Може такі символи Держави як Прапор, Герб і Гімн мають використовуватись тільки в якихось офіційних заходах?

Виявляється, що ні. Згідно усіх визначень про державні символи, вони використовуються за принципом застосування «соціального закону» або «соціальної традиції»: під час проведення громадських заходів, державних та місцевих (регіональних) свят, ритуалах та церемоніях.

Тому організація привітання українського народу на телебаченні цього року не відповідала ні нормальним соціальним ні державним стандартам. Відсутність біля Віктора Януковича президентських штандартів, а потім ігнорування державних символів України має сприйматися, як мінімум, привітанням приватної особи – одного з багатьох… Як максимум – антиукраїнським, антидержавним саботажем керівниками каналів ідеологічних державотворчих норм.

Слава Україні!

Автор статті: zars.