Давненько вже не пригадую, щоб у Львові було стільки жебраків. Куди не підеш всюди вони. От буквально вчора ваш автор їздив у вимушене відрядження, так от по дорозі на вокзал мене зустрічало стільки людей, що просять – «дай», аж думав мізками поїду.

Йду майже центральною частиною міста, все починається із бабусь, які кажуть що нема в них хліба й щоб Воробус дав їм пару гривень. Проходжу далі, вже вуличні музиканти розповідають мені байки зі склепу, що якщо він там щось бринькає, то неодмінно треба його підтримати.

Люб’язно відповідаю, що коли мені сподобається як вони грають, то неодмінно кину гроші, але ж не треба мені себе нав’язувати.

Йдемо далі. Благодійні фонди. Як же вони дістали. Бачу люди зрозуміли, що можна досить легко заробляти гроші за допомогою прохання кинути гроші на лікування дитини, старшого чоловіка й так далі.

Цих благодійників стільки розвелося, що не встигаєш і моргнути. Дай, подай, вилікуй і так далі. Як же дістали…..

Далі – трамвай. Чоловік років так сорока на колінах повзає, каже, що в нього грошей нема, треба на хліб і так далі. Люди на це все ведуться, кидають кілька гривень, а коли він підходить до мене, то алкоголем так смердить, що ойойойоййй.

Вокзал. Ось де багацько жебраків, то там. Я вже навіть не кажу за попрощайок, які стоять при вході на головний вокзал. До них Воробус вже звик.

А ось коли наглі жебраки починають заходи в автобуси і розповідати що в них все погоріло, дайте на хліб – мої нерви не витримують. Кажу жеребку знаєш що шукай собі халяву десь в іншому місці, але грошей я тобі явно не дам.

Він ще злиться, розвідає чи не соромно мені і йде далі.

Лише завершив розповідати вірші один, як заходить інший. Коли ж це жебрацтво припиниться. «Добив» мене чолов’яга, який ходить львівськими маршрутками, повторюю львівськими, і збирає гроші на церкву в Тернополі.

Бабусі кидають йому гроші, гривня за гривнею. Не сперечаюся, можливо ваш автор не правий, дійсно треба гроші на церкву, але щось мені здається чолов’яга «попахіває».

Не даремно пасажирка того ж автобуса що і я сказала, цитую: «Людина, якій дійсно треба гроші по маршрутках не ходить».

Для чого все це розповідаю? От влада приймає там різні закони, ухвали, а от з цими жебраками ладу навести не може. Якщо будемо йти подібним шляхом розвитку, то незабаром Львів стане столицею жебрацтва. Не довго вже залишилося.

Автор статті: Vorobus.