Воробус продовжує ходити в зал і це вже не жарти. Мабуть найближчим часом буду виглядати як відомий актор фільму «Термінатор» і не треба буде наймати охоронця щоб виходити на вулицю. 😀

Звісно, жартує автор блогу, але я і на далі ходжу в тренажерний зал і з кожним разом почуваюся все краще й краще.

Чергове заняття відбулося вчора і про нього розповім у черговій публікації на блозі Воробуса.

Отже, розпочну як ви думаєте із чого? Із рижого котика, який постійно мене зустрічає коли я приходжу тренуватися. Цього разу його не було і на моє запитання де кіт тренер відповів, що напевно в Київ поїхав на майдан. 🙂

Якщо серйозно, то він десь сховався від холоду і навіть не вилазить на вулицю.

Щодо заняття, то воно розпочалося із традиційної розминки. Мені кажуть, і я казатиму що треба перед будь-яким заняттям спортом розминатися. Бо якщо добре не розігрітися, то можна добряче травмуватися що і сталося вчора з вашим покірним автором.

Я одразу ж пішов піднімати штангу і на позначці 35 кілограм відчув різкий біль в руці. Більше на штангу мене впускали і накачував груди за допомогою тренажерів.

На моє запитання що сталося з рукою тренер відповів, що треба більше розминатися і лише тоді робити навантаження. Це буде для мене хорошим уроком, хоча згодом біль минула.

Моя фізична форма мене радує, вчора ми робили вправи лише на груди і довгий час я не втомлювався. Причина? Напевно тому що в залі панував хороший настрій, Воробус прибавляє з кожним днем і грає хороша музика.

Це також важливий елемент занять в залі.

Сподобалися мені слова тренера, бо автор блогу коли не приходить в зал вічно говорить про дівчат, зокрема про нашу дописувачку – Анну. Так от, тренер включив цікаву пісню – «Першим ділом літаки, а дівчата потім». В оригіналі вона звучить так:

Опісля вправ на груди тренер сказав Воробусу також покачати прес і ноги, а це також не дуже то і легка процедура. Хоча, вправи мені давалися легко і лише після 30-ти разів я сильно втомився.

Загалом наше заняття тривало близько півтори години і тренер цього разу лишився мною дуже задоволений. Принаймні слова на кшталт «дрищ» він мені не казав.

Завершилося все традиційними відновлювальними процедурами на м’ячі. Людина на нього лягає, випрямляється і тягнеться так щоб головою можна було діставати до землі.

Наступне заняття вже зовсім скоро, маємо качати спину, тому про це вже розповім у чергових публікаціях на блозі Воробуса.

Автор статті: Vorobus.