Сьогодні надворі 1 лютого, субота, а це означає, що саме в цей день не треба йти на роботу, нудно дивитися на стрілки годинника коли ж настане 18 година, а найголовніше не мерзнути, адже не секрет, що зараз в Україні панує дуже холодна погода.

Тому Воробус сидить зараз на печі та їсть калачі, при цьому не забуваючи за наших читачів оновлюючи блог.

Про що будемо говорити сьогодні? Вчора вашому покірному довелося побувати у такому селищі міського типу біля Львова як Брюховичі. Там живе досить таки багато людей, є багато особняків, озеро, академія державного управління тощо.

Саме в останню їздив ваш покірний автор вчити основи державного управління щоб згодом через декілька років стати президентом України. 😀

Коли надумав їхати у «Брюхи» ще з вечора наготував собі фотоапарат. Завдяки ньому я хотів зробити великий фоторепортаж.

Розпочалася моя подорож із площі Святого Теодора. Саме звідти їздить зі Львова у Брюховичі 8 та 22 маршрутки. Воробус сів, все-таки, на маршрутне таксі №8, але те в якому стані вона приїхала не витримує жодної критики: в салоні холодно, вікна позамерзали так ніби ця маршрутка тепла ще ніколи не бачила.

Я та інші пасажири з труднощами дивилися а де ж то ми вже є. Не знаю скільки ще треба часу, щоб водії не економили на опаленні салону, а хоч раз в житті запалили.

Але, то таке. До цього виду рагулізму вже усі звикли.

Якихось хвилин 20-ть і я вже у Брюховичах. Пам’ятаю їздив туди або на «збиранку» (її ми минаємо по дорозі) або на східні єдиноборства ще як був зовсім малим.

Чесно скажу, був дуже розчарований поїздкою, а все тому що толком нічого побачити і само собою зробити на блог не вдалося. Чому? Тому, що на вулиці було дуже холодно, вітер замітав все на своєму шляху. І, єдиним моїм бажанням було якнайшвидше втекти із вулиці.

Що вдалося побачити, так це велику кількість особняків, академію державного управління (здалося би там ремонтик зробити, а то нагадує старі часи), два кабаки (ціни здивували, поїв досить таки дешево ), залізничну колію та озеро, яке замерзло.

Людей на вулиці було мало, а якщо і були то старі дідугани, які ніяк не могли згадати прізвища відомих політиків.

Кого було багацько, так це собак. В них чи період розмноження настав чи що, але їх дійсно було багато і вони бігали один за одним.

Коли на вулиці потеплішає, а це напевно весною спеціально візьму авто, фотоапарат і переїдуся Брюховичами. Можливо тоді й вдасться зробити кращі фото і написати цікавий репортаж.

Автор статті: Vorobus.