30-ть не причина для печалі? - Блог про Львів

30-ть не причина для печалі?

На носі тридцятка

Початок робочого тижня видався для Воробуса важким, тому не дивуйтеся, що сьогодні буду «травити» статті на філософську тему. Щось мене пробило чи що…

Думаю не треба зайвий раз казати, що роки йдуть, автор блогу вже не такий молодий як колись. Одним словом, тридцять на носі.

Ще й ледве не кожен другий мене підколює, що треба ся женити, створювати сім’ю і так далі.

Десь думав, що це лише мене так можна підколювати, але коли зателефонував одному своєму приятелю Юрію, якому вже незабаром 30-ть, то почув від нього схожі слова.

«Ігорку, то всім так говорять хто ся залишив…».

Подумав Воробус, подумав й вирішив написати статтю про те, що ж робити якщо тобі стукнуло тридцять і ти ще не маєш сім’ї.

Варіантів, як завжди, безліч, але найпопулярніші такі:

1. Таки шукати дівку.

То ще до 30-ти кажуть, що дівчину інколи не треба шукати, вона тебе сама знайде. Це станеться або десь у подорожі, або за кутом будинку коли будеш виносити сміття, або ж просто у трамваї чи «рогатому».

Проте, є інша сторона медалі. Старші люди кажуть, що якщо до цього віку дівчини не знайшов, то й після 30-ти також на вас чекає провал.

2. Пиячити.

Ви скажете що нема з ким, бо всі друзі ся поженили, мають сім’ї і так далі. Вихід із ситуації таки є. Так вже складається життя, що з часом всі шукають собі друзів по нещастю. З часом ти починаєш товаришувати з тими людьми, з якими би колись ніколи би навіть какати не сів під одним кущем.

Також читайте:   Воробус і на далі хворіє...

Починаються розмови про життя, випивається сто грам оковитої і понеслась. Головне вчасно тут зупинитися. В іншому разі так і все життя точно проп’єш.

3. Подорожувати.

Не пам’ятаю хто, але казав, що треба не стояти на місці як те дерево, а рухатися.

30-ть років – це якраз той вік, коли ти вже не молодий, але і ще не пенсіонер. Тому, треба брати ноги в руки чи навпаки і подорожувати.

4. Зайнятися спортом.

Здоров’я вже у 30-ть не таке як було колись, тому цей вік саме для того, щоб задуматися над своїм здоров’ям. Спорт якраз у цьому може допомогти.

Щоправда залежно ще який. Шахи точно відпадають, а от піти на плавання чи на той же волейбол можна.

5. Читати.

Книжка – не людина, вона ніколи не образить. Тому, саме самотність допомагає зосередитися і отримати необхідний запас знань, яких вас до цього часу ще нема.

Воробусу ще не тридцять, але все до цього йде….

А як ви вважаєте, читачі блогу, 30-ть – це привід для печалі?

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

коментарів - 2 може ще щось напишете?

  1. arhivarius 04.08.2015 пише:

    Воробусе, прислухайся до поради старого Архіваріуса. Моя бабця, небіжка, царство їй небесне, а вона прожила 90 років, любила говорити – “Хто до 30-ть нежонатий, а до сорок небагатий – кругом дурак!”. Так що Воробусе, роби собі висновки…

  2. ільків 04.08.2015 пише:

    Так-так, підтримую вищевказаний коментар, пора думати про майбутнє)

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*