Продовжуємо серію цікавих інтерв’ю. І на цей раз ми поспілкуємося з гравцем команди “Нові Імена” – Сергієм Нікітіним. Саме з одним із старожилів команди поговоримо про міжсезоння, майбутній чемпіонат і не тільки.

Доброго дня, Сергій, зараз у вашої команди міжсезоння, команда готується до виступу в другій лізі, як проходить підготовка команди до змагань і чого ви очікуєте від нового сезону?

– Доброго дня, всім читачам блогу Воробуса та групи «Нові Імена».

Якраз нещодавно ми відіграли товариську гру проти команди «Бастіон», в якій зібрані відомі футзалісти, що встигли понюхати пороху не лише аматорського, а й професійного футзалу України.

Зіграли ми успішно, показали достойну гру, і, найголовніше – не програли.

Також як один із етапів підготовки виступу команди у другій лізі був нещодавній виїзд нашої команди в Київ на турнір «Parimatch Cup-2015», який ми у підсумку виграли.

У міжсезоння в команду прийшов новий гравець – Роман Ковалик, який влився у колектив, і це вважаю хороше підсилення для нашої команди. Завдання? Думаю, всі хлопці прекрасно розуміють, що ми маємо виграти чемпіонат. 2-3 місце буде розцінюватися як невдача.

В 1 лігу не йдемо, бо ще не готові там грати. Для цього треба тренуватися хоча б двічі на тиждень, підсилюватися, а ми лише тренуємося раз в тиждень. Хоча, у майбутньому все може бути.

Повертаючись у минуле хочу дізнатися вашу точку зору з приводу виступу команди на кубку Львова-2015, де «Новим іменам» вдалося пограти із сильними командами: як оціните виступ, чого забракло команді для здобуття перемог тощо?

– На «Кубку Львова» ми побачили на що ми реально зараз претендуємо. Дві гри провалили, одну зіграли внічию, але турнір показав що «Нові Імена» ще не готові ні фізично, ні тактично, ні навіть психологічно виступати нарівні хоча б першої ліги в яку ми спершу думали йти.

Але, щоб не бути песимістом скажу – нема чому дивуватися, багато людей колись взагалі у таку гру як футзал не грали і зараз вони лише вчаться. А у першій лізі ми ще колись зіграємо… це лише питання часу.

Знаю, що за «Нові Імена» ви ще грали колись давно, як ви потрапили у команду, і як саме відбулося знайомство з її капітаном – Володимиром Крупчуком?

– Діло було так… Я приїхав у Львів, це був 2010-й рік, хотів грати у футбол, але не було де. Так тривало близько трьох місяців, а потім мій хороший друг – Ростислав Корінь познайомив мене з Крупчуком.

Певний час ми тренувалися на Мотозаводі, а згодом пан Володимир запропонував мені грати за «Нові Імена». Відбулося це у сезоні 2010-2011 років.

Як сталося так, що ви залишили такі команди як: «Шіша», «Дата груп», «Спарта» та перейшли грати в більш слабший по рівню дивізіон виступаючи за команду «Нові Імена?»

– Все просто. В цих командах я грав тому, що «Нові Імена» на певний період часу розпалися і Тарас Николишин привів мене в ці команди. Тепер же, коли команда відновилася я повернувся до своїх друзів, до команди, де починалася моя львівська кар’єра. Та й Воробус тут є (сміється).

А як взагалі починалася ваша кар’єра? Коли почали займатися футболом, за яких обставин це сталося?
– Футболом почав займатися з 7-ми років. З братом пішли на футбол, він від мене був старшим на рік. Так сталося, що його взяли в команду, а мене ні. Але, я не здавався, був самим маленьким в команді, багато тренувався і з часом й мене взяли.

Через рік я вже був капітаном команди «Лідер». Перший мій тренер – Курніков Генадій. Цікаво яка його зараз доля. Дякую йому за все… хотів би його колись ще побачити.

Матч і гол, який ви досі не можете забути?

– Гол, який мені найбільше запам’ятався стався на чемпіонаті України серед юнаків U-15. В одному з матчів мій колега забив гол майже з центру поля, щоправда у свої ворота. Цікаво, але воротар був на воротах. Проте, удар був настільки сильним, що останній навіть не зрозумів сталося.

Ваш девіз по житті, сімейний стан, побажання читачам блогу Воробуса та групи «Нові Імена»?

– Треба бути завжди оптимістом щоб не траплялося з вами у житті. Сімейний стан – одружений, якраз 24-ого жовтня будемо з жінкою святкувати рік як народилася наша донечка, яку ми дуже любимо.

Побажання? Побільше людей в групі, на блозі, щоб вони цікавилися життям команди, гравців. А ми, у свою чергу, будемо старатися радувати вас хорошими результатами та цікавими історіями.

Автор статті: Vorobus.