Черговий робочий тиждень настав, Воробус добре відпочив, то ж настав час порадувати наших читачів черговими публікаціями на блозі.

Як завжди, говорити є про що. Тому, не гаймо часу, а починаємо…

І перше про що розповім, так це про новий вид спорту, який я для себе відкрив. Справа у тому, що в минулу суботу та неділю наше місто жило таким видом спорту як водне поло.

У Львові на відкритому басейні «СКА», що на вулиці Клепарівській проходили фінальні матчі за звання чемпіона України між харківським клубом «Слобожанець» та львівським «Динамо».

І якщо на першій грі вашому автору не вдалося побувати (харків’яни перемогли з рахунком 7-6, авт.), то вже матч-відповідь відвідав. Добре, що посприяв мені в цьому хороший приятель – п. Андрій Манько, який завжди в курсі всіх спортивних подій.

Зустрілися ми з ним вже беспосередньо на місці проведення зустрічі, а перед тим довелося шукати цей басейн. Смішно, але я там ніколи ще не бував. Але, як кажуть, язик до Рима доведе.

Знаходиться він неподалік стадіону та велотреку «СКА».

Заходжу на територію басейну і перше що кидається в очі, так це аншлаг на трибунах. Від того й багатьом людям довелося стояти. Навіть не думав, що в місті Лева є стільки прихильників цього виду спорту. Відвідав гру і мер міста – Андрій Садовий.

Було й багато дітей, красивих жінок й навіть підтримка з Харкова.

Все це добре, про організаційні моменти розповів, але ж хотілося окрім цього всього щоб львівська команда взяла реванш у свого суперника за чемпіонство у першості й за рахунку 1-1 їхала вже у Харків.

Шкода, але цього зробити не вдалося. По ходу гри «Динамо» жодного разу не вело у рахунку й у підсумку програло 3-6.

Не сказав би що харків’яни аж так краще виглядали. У другій половині зустрічі, а гра триває 4 тайми по 8 хвилин львівська команда виглядала значно краще, але то ми робили банальні втрати, то кіпер суперника творив дива у рамці.

А коли не забиваєш ти, то обов’язково заб’ють тобі. Так і сталося.

У підсумку знову поразка львівського «Динамо» на цей раз із рахунком 3-6 і шанси на чемпіонство стають примарними. Колись то гегемонія нашої команди мала завершитися.

Шкода… але шанси є завжди…

Що ж до самого поєдинку, то обов’язково буду у майбутньому ходити на подібні матчі. Не одним же футболом чи футзалом живе Ігор Воробус.

Незабаром продовжимо…

Автор статті: Vorobus.