Апогей футзального сезону для Воробуса – фінал кубка Надії - Блог про Львів

Апогей футзального сезону для Воробуса – фінал кубка Надії

Апогей

Знаю, багато хто не любить читати блог по причині того, що багато уваги приділяю футзалу, але нічого вже не вдієш. Люблю цю гру й поки дозволятиме здоров’я буду грати в цю гру.

Завершується черговий сезон і якщо бути відвертим, то видався він для команди «Нові імена» та вашого автора, в тому числі вдалим.

Після п’ятого місця в літній лізі, до зимового чемпіонату ми підготувалися значно краще й за підсумками змагань зуміли здобути третє місце у першій лізі поступившись лише за різницею забитих та пропущених м’ячів другому місцю, яке зайняла команда «Фуджікура».

Але, і це ще не все.

Після сезону в об’єднаній футзальній лізі Львова наша команда вирішила ще спробувати свої сили у змаганнях відкритого кубка Львівщини.

Грали ми на фоні втоми, тому саме через неї, на мою думку, не вдалося здобути бажані очки в груповому турнірі.

У підсумку останнє місце в групі й все що на що ми можемо надіятися, так це на втішний кубок Надії, який розігрується серед тих команд, які не змогли зайняти вище третього місця.

Як то кажуть, апетит приходить під час їжі. Саме він і прийшов до нашої команди на цьому турнірі.

З боями вдалося перемогти клуб «Гранд-Галичина» у чвертьфіналі, а вже на стадії півфіналу була звитяга над «Географ-ЛНУ».

Таким чином, «Нові імена» вийшли у фінал турніру, де ми зіграємо з переможцем пари: «Альтернатива» – «Галицька Здоба-2».

Також читайте:   Кавані перемагає Дніпро. Металіст знову перемагає (відео)

І цей матч, який швидше за все відбудеться у середу, 29 березня стане ключовим для нашої команди в цьому сезоні.

Не кожного ж дня випадає нагода грати у фіналі змагань, яким би цей турнір не був.

Тому, треба зробити все можливе й неможливе щоб здобути «вікторію». Буду вірити, якщо всі викладуться на майданчику на сто відсотків і ваш автор, в тому числі, то саме командою ми переможемо.

Особисто для Воробуса – це буде визначальний матч. До цього сезону готувався, мабуть, найкраще за всю свою нетривалу кар’єру.

Поставив собі за мету, що якщо вже граємо на найвищому рівні, то треба виглядати гідно. Також у мене нема ще досі статуетки кращого воротаря у дорослому чемпіонаті. Колись здобував це звання лише на студентському рівні.

Тому, буду грати до тих пір, поки мені її не дадуть.

Звісно, що ці слова можна розцінювати як жарт, адже грає не один воротар, а ціла команда.

Перед фіналом мене турбує коліно, яке здер у півфінальному матчі з «Географ-ЛНУ». Тим не менше, роблю все можливе щоб таки вийти на майданчик та допомогти своїй команді здобути черговий трофей.

До речі, відповім критикам, які кажуть, що мені цей турнір не цікавий. Воробус такий по житті, що якщо за щось береться, то має неодмінно бути там кращим. Футбол не є виключенням. Ще є запитання?

Чекаємо…

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*