Нарешті руки Воробуса дійшли до того, щоб написати пост про те, як ми шукали залишки розбитого літака в Карпатах.

Три роки свого життя присвятив пошукам цієї знахідки і нарешті вдалося це зробити.

Про те, що у 1983 році в Горганах впав літак дізнався від п. Віктора зі сайту віктор уа ще тоді коли зосередився на пошуку озер Аршиці.

На диво, але озера нам далися легко, а от з літаком виникли проблеми. Друзі вже навіть мене підколювали, що нічого іншого в житті не знаю окрім того, щоб їхати в Мислівку та шукати літак.

Деякі казали, що його просто там вже нема й місцеві вже давно винесли всі деталі на металолом.

Інколи мені здавалося що ці слова – це цілковита правда. Але, згадуваний вище Віктор стверджував що літак існує, лише треба прикласти максимум зусиль щоб його знайти.

Як лише автор не шукав той літак. Заходили і з боку вершини Горган-Ілемський, і зі сторони Німецької полонини тощо.

Невдало…

Ніколи не забуду як минулого року компанією йшли полями жерепу, падали, дерли штани. І це все з важкими рюкзаками на плечах. Там настільки все сильно заросло, що пройти фактично неможливо.

Пригадую як зараз, що тоді ми припинили пошуки через загрозу власному життю. Налетіла гроза, а перебувати на хребті в таку погоду дуже й дуже небезпечно.

Настав новий рік, а літак з голови не виходив.

Ретельно все обдумавши, Воробус, Орест та Євген вирішили якраз перед днем Конституції 2017 року знову приїхати у село Мислівка й нарешті знайти залишки літака та пам’ятний знак.

Так, так. Ставки підвищилися. Один літак мене вже не цікавив.

Виїхали зі Львова у Мислівку в п’ятницю. Приїхали на місце, переночували й вже наступного дня попрямували в напрямку гори Менчелин, саме біля нього й знаходяться залишки літака.

Що цікаво, по дорозі ми зустріли двох хлопців з Перегінська. Вони як і ми шукали літак, але їхня спроба видалася невдалою.

Але, ні на що не зважаємо, літак треба знайти. В іншому випадку навіть нема чого вертатися у Львів.

На цей раз ми вирішили робити підйом на хребет без рюкзаків. Їх ми заховали у лісі, взяли ліхтарики, воду й вже після 19 години вечора попрямували на верх.

До 22 години часу було багато, головне встигнути повернутися до сутінків.

Далі буде… як продовження розповіді про пошуки літака, так і великий фотозвіт.

Автор статті: Vorobus.