У матчі 5 туру чемпіонату України серед команд Першої ліги (група «Захід») гравець львівської «Енергії-2-ЛЮ-Альтернативи» Тарас Мацик відзначився дублем у ворота івано-франківського «Епіцентру К10». Особливо шикарним був другий гол Тараса – він відважився на дальній удар, яким змусив капітулювати голкіпера гостей Макогона. Однак, це не допомогло львів’янам здобути перемогу в цьому поєдинку – фінальна сирена зафіксувала рахунок 3:3. Тим не менш, для «5х5» це не стало завадою для ексклюзивного інтерв’ю з автором найкрасивішого голу в цьому поєдинку, тобто – Тарасом Мациком.

-Тарасе, одразу хочеться спитати у тебе про другий гол у ворота «Епіцентру К10». Ти одразу прийняв рішення пробити здалеку?

– Так, я одразу вирішив завдати удару, оскільки не було підтримки від партнерів, а також була установка на гру завдавати чим більше ударів по воротах.

-Часто тобі вдаються такі шедеври?

-Ні, не часто. Але якщо буде подібна ситуація, то зроблю все для того, щоб повторити цей гол.

-У «Енергії-2-ЛЮ-Альтернативи» була непогана можливість вийти на першу позицію у групі «Захід». Як ти вважаєш, чого не вистачило команді у матчі з «Епіцентром К10»?

– Мабуть, не вистачило везіння. Ми провели одну з найкращих своїх ігор у Першій лізі, була максимальна самовіддача, ми комбінували, мали багато моментів, але футзал – це така гра, в якій важко щось прогнозувати.

-Взагалі у цьому сезоні у групі «Захід» зафіксовано багато нічийних результатів. З чим це, на твою думку, пов’язано?

– На мою думку, це пов’язано з високим рівнем команд у західному. На майданчику ніхто не хоче поступатися, і боротьба завжди триває до останніх секунд гри.

-Нелегко боротися за перше місце у групі «Захід» в оточенні трьох івано-франківських команд?

– Так, це непросто, тому що франківські команди зажди були сильні у футзалі. непросто також тому, що ми маємо багато виіздів у Івано-Франківськ, а дорога зазвичай дуже вимотує у фізичному плані.

-Львівська «Енергія-2-ЛЮ-Альтернатива» – це колектив, сформований з трьох команд. А що ти можеш сказати про цю команду?

– Дуже подобається команда, оскільки це дуже молодий колектив, і тут гравці голодні до великих перемог, що нас і мотивує на вдалу гру.

-Які задачі стоять перед цією об’єднаною командою на сезон у Першій лізі?

– В першу чергу, задача стоїть виграти свою групу. А далі, як то кажуть, час покаже.

-А для себе якісь задачі на сезон поставив?

– Завжди хочеться досягати максимуму, тому, як і всі гравці нашої команди, хочу виграти Першу лігу.

-Взагалі що для тебе означає можливість грати у Першій лізі чемпіонату України?

-Для мене це – можливість реально оцінити свій рівень, адже до цього я здебільшого грав у аматорських командах Львова. Тому, в плані розвитку як гравця, це, безперечно, крок вперед.

-Деякі гравці «Енергії-2-ЛЮ-Альтернативи», а саме – Абрамчук, Ковальчук, вже встигли дебютувати у основному складі «Енергії». Чи ставиш ти собі за мету пробитись в основний склад «зелено-білих»?

– Так, хотілося б пограти на такому рівні, як Екстра-Ліга. За мету пробитися в Енергію собі не ставив, але якщо я робитиму все для того, щоб моя команда грала краще, і це посприяє можливості заграти у головній команді Львова, то буду тільки радий. Думаю, що кожен львів’янин, який грає у футзал, мріє потрапити до складу «Енергії».

-Розкажи, будь ласка, про те, з чого почалось твоє захоплення футзалом?

– Захоплення футзалом почалося як раз з «Енергії», вихованцем якої я є. У школі “Енергії” я тренувався ще з 5 класу, тому можна сказати, що футзал для мене не був випадковим захопленням або можливістю «пересидіти» зимову перерву у великому футболі.

-Хто є для тебе кумиром у футзалі?

-Кумирів, як таких, я не маю. Але у той же час мені імпонувала манера гри братів Грицин, коли вони грали за «Енергію». Окрім того, спостерігаю за грою Сергія Журби.

-Чи слідкуєш ти ще за якимись змаганнями, окрім всеукраїнських?

– Слідкую за європейським футзалом, а саме – за тими чемпіонатами, в яких виступають українці. Дуже подобається іспанський футзал, в якому дуже великі швидкості і дуже висока майстерність гравців.

-Якби у тебе зараз були на руках кілька пропозицій від топ-клубів Екстра-ліги та провідних команд Європи, то що б ти обрав?

– Важко відповісти на таке питання. Думаю, це все залежало б від обставин та пропозицій.

-І останнє питання. Останні На початку 90-х років так склалося, що Львів та Харків мали змогу стати Меккою українського футзалу. Чи може футзальний Львів претендувати на такий статус зараз?

– Так, зараз у Львові футзал дуже розвинутий, дуже багато цікавих чемпіонатів у місті, з’явилось багато нових амбітних команд. Думаю, Львів – це найбільш футзальне місто України.

«5х5», зі Львова.

Автор статті: Vorobus.