Місто Дрогобич - Блог про Львів

Місто Дрогобич

Церква Святої Трійціі

Минулих вихідних Вашому автору із діловою поїздкою довелося побувати у місті Дрогобич. Ясно, що не оглянути місто і поїхати додому я не міг.

Дрогобич – друге за економічним потенціалом місто звичайно ж після Львова. Населення складає трішки більше як 100 тисяч людей.

Назва походить від слова Бич. Колись біля соляного джерела в Передгір’ї Карпат існувало поселення Бич. Та недовго воно там було. У кінці XIX століття на поселення напали половці і спалили його. Та не всі жителі загинули. Ті що залишилися згодом збудували нове містечко під назвою Другий Бич. Потім еволюція і вийшла назва – Дрогобич.

Площа Ринок

Площа Ринок

До Дрогобича від Львова приблизно кілометрів 80-100. Якщо їхати на авто, то за годину доїдете. Хоча сюди доїхати також можна ще залізничним транспортом і звичайно маршрутками.

Виникло місто у 1091 році у місцевості де багато солі. Відтоді Дрогобич почав спеціалізуватися на видобутку солі. У місті було багато солеварень. Це вже потім поступово почали видобувати нафту.

Навіть на гербі міста Ви можете побачити згадку про сіль.

У письмових джерелах про місто ж вперше згадали у 1387 році. Герб місто отримало після того як його захопила Польща.

XV-XVI століття – Дрогобич ріс і розвивався як типове середньовічне місто Галичини. Нічого особливо не відбувалося. Працювали цехи, були ярмарки і саме головне солеварні.

Час від часу відбувалися якісь битви, скажімо із татарами.

Це вже у XIX столітті почала розвиватися нафтова галузь. У 1859 році введення в життя першої нафтоперегіної установки. Після цього місто почало широко розвиватися. Почали будуватися кам’яні будівлі. Ну, короче кажучи жити стало краще.
Зараз у місті функціонує НПК «Галичина».

Також читайте:   Похід Воробуса і компанії на Боржаву. Частина друга.

Що варто згадати, то це що із 1939 до 1959 року місто було обласним центром, якому підпорядковувалося 9 районів.

На цій землі працювали Іван Франко, Василь Стефаник, Лесь Мартович, Стефан Ковалів, Осип Турянський, Петро Карманський, Володимир Бірчак, Іван Верхратський та багато інших.

Та найбільш відомою людиною у Дрогобичі є Юрій Дрогобич. Йому зведений пам’ятник у центрі міста. Юрій є першим українським автором друкованого твору (був написаний латиною).

Пам’ятник Юрію Дрогобичу

Пам'ятник Юрію Дрогобичу

Місто містом, а дороги просто жахливі. Таких доріг я не бачив вже давно. Заїжджаєш у місто, а на вході якийсь вузький міст і ще плюс їдеш з гори вниз.

Серед транспорту, то по місту їздять маршрутки. Варіть проїзду 1 гривня.

Є багато барів, магазинів, ринків, супермаркетів, знайти можна все. Тільки для любителів більярду трішки запара. У всьому місті функціонує лише 3 заклади, які надають такі послуги. Погодьтеся мало.

Щодо пам’яток архітектури варто виділити церкви Юра, Петра і Павла, Святої Трійці, є польський костел, пам’ятники Івану Франку, Юрію Дрогобичу, Тарасу Шевченку, Папі Римському, Степанові Бандері, який стоїть у однойменному парку.

Церква Святого Юра

Церква Святого Юра

Пам’ятник Степану Бандері

Пам'ятник Степану Бандері

Пам’ятник Івану Франку

Пам'ятник Івану Франку

Гарно виглядає Вічний вогонь, правда він зараз не горить.

Вічний вогонь

Вічний вогонь

У Дрогобичі є 18 шкіл, гімназія, технікуми, а найбільш відомим є Дрогобицький педагогічний університет.

Дрогобицький державний педуніверситет, факультет менеджменту

Дрогобицький державний педуніверситет

Загалом місто невеличке. Його на відміну скажімо від Львова можна обійти за 2 години повністю.

Ось такий він Дрогобич. Влітку звичайно що краще його оглядати, та і взимку непогано.

Автор статті: Vorobus.



Також раджу прочитати:

коментарів - 8 може ще щось напишете?

  1. zars 23.02.2010 пише:

    У статті згадується Юрій Котермак (Дрогобич). Виявляється той чоловяга в другій половині ХІУ ст. був не тільки доктором медицини, відомим філософом, астрологом, але й РЕКТОРОМ Болонського університету. А всередні віки ректори європейських вузів затверджувались виключно Папою Римським і були незалежними від королівської влади. Зараз навіть важко собі уявити, наскільки це була крута посада, повноваження і впливи!!!

  2. zars 23.02.2010 пише:

    Упс, століття переплутав. Не ХІУ, а – ХУ.( А я шо історик).

  3. bankiduki 23.02.2010 пише:

    Цікавий огляд міста пане Воробусе 5 балів!

  4. Gena Bukin 23.02.2010 пише:

    Ого!!!! в Дрогобичі є пам’ятник Степану бандері? Я й не думав. Автор зробив гарні фотографії. 🙂

  5. zars 23.02.2010 пише:

    Gena Bukin пише: Ого!!!! в Дрогобичі є пам’ятник Степану бандері? Я й не думав. Автор зробив гарні фотографії.

    Ага!!!! А ти думав!

  6. De_Funker 23.02.2010 пише:

    Місто дуже приємне, багато спогадів…ностальгія)
    Якщо чесно теж не знав про пам*ятник Ступану Бандері, дуже хороша стаття.
    Воробус лови “5-ку” ! 🙂

  7. Архіваріус 24.02.2010 пише:

    Дрогобич – це моя Батьківщина. Тут я народився і тут пройшли мої юнацькі роки, я пишаюся своїм 900-літнім градом. Місто правда не дуже велике, зате багате своєю історією. В Дрогобичі навчався великий каменяр – Іван Франко. З історією Дрогобича пов’язано багато цікавого, але про все в маленькому коментарі не можливо розповісти
    Дуже похвально пане Воробус..

  8. Роман 16.03.2010 пише:

    Як би ж тільки не ті кляті дороги, хоч караул кричи, у всій Львівській області немає такого сорому. Тільки не зрозумів, коли Дрогобич був обласним центром, які 9 областей йому підпорядковувались,
    Автор: “місто було обласним центром, якому підпорядковувалося 9 областей”, може районів.
    А історично Дрогобич звичайно огого. Всім дрогобичанам ( колишнім також ) привіт.
    А на рахунок більярду, Тут не так багато гравців, щоб 3 заклади було замало. Владі краще було б довести спорт майданчики для дітей до ладу.

Написати коментар

Ваш email не публікуватиметься.


*