У минулому поєдинку «Галицької здоби» у рамках Другої ліги України проти ужгородської «Медеї» відбулася знакова подія. Свій дебютний гол за «пекарів» забив футзаліст, який не так давно приєднався до нашої команди.

Про те, як він потрапив до команди Романа Палідовича, перші кроки у футболі, найпам’ятніший гол і не лише Олександр Махинька поспілкувався у розмові з прес-службою «Галицької здоби».

– Олександре, вітаємо Вас із дебютним голом за «Галицьку здобу». Пригадайте як це сталося?

– Дякую за вітання. Справді, це був мій дебютний гол за нову команду. Гол забили після контратаки. Ярослав Писько віддав мені хороший пас, я обробив м’яч і пробив з носка у ближній кут.

– Як оціните рівень змагань Другої ліги України?

– За «пекарів» я зіграв вже чотири гри й можу сказати, що рівень команд Другої ліги дуже хороший. Є багато цікавих команд, які показують якісний футзал. Дуже радий брати участь у цих змаганнях й відкривати для себе щось нове.

– Як взагалі виник варіант із «Галицькою здобою»?

– Спонтанно. У СК «Галичина» відбувався поєдинок Гранд-ліги Львова. Я прийшов підтримати свого хорошого друга, а так сталося, що зустрів на трибунах Сергія Тригубця та Назарія Яцишина. Саме вони запропонували мені виступати за «пекарів» у Другій лізі України.

– Розкажіть про перші кроки у футболі?

– З дитинства я був дуже активним і відвідував практично всі види спорту які були в місті: бокс, вільну боротьбу, баскетбол, футбол й усюди показував непогані результати.

Футбол любив найбільше, тому у 7-ому класі мій перший тренер по футболу Гавалко Василь Євгенович запропонував спробувати свої сили у футболі, запросивши на перегляд в спортінтернат. Успішно склавши всі екзамени, мене взяли в УФК. З цього моменту і розпочалася моя футбольна кар’єра.

В інтернаті першим тренером був Луцишин Ярослав Іванович, пізніше Дмитрасевич Ярослав Іванович і Безубяк Володимир Йосипович.

Саме навчання в інтернаті дало мені хорошу школу, але, на превеликий жаль, професійним футболістом я не став. Чому так сталося? Мабуть через неправильне ставлення до справи, робив багато вчинків, які у подальшому вплинули на кар’єру.

Проте, на аматорському рівні добився непоганих результатів. Виграв практично все: починаючи з чемпіонату району й завершуючи отриманням звання кандидата у майстри спорту.

– А потім ви почали займатися футзалом…

Так, справді, виступаючи у складі соснівського «Рочину» під час зимової перерви ми грали у футзал. Тоді команда називалася «Торговий дім Софі». Згодом, завдячуючи Роману Гусару, я перейшов до складу «Імперії» (Червоноград), з якою вдалося стати чемпіоном Львівської області та виграти кубок.

– Незважаючи на маленький ріст, Олександр Махинька багато забиває. Який із забитих голів запам’ятався найбільше?

– Пригадую, колись я працював на шахті «ВеликоМостівська №1». Кожного року саме між шахтами проводився турнір. Так ось, на одному з таких турнірів я забив гол ножицями. Це запам’яталося на все життя. Вдвічі було приємніше, коли мене ще й згодом визнали кращим гравцем змагань.

– Чим займаєтеся у буденному житті?

– Футболом і займаюся. Колись тривалий час виступав за соснівський «Рочин», на даний момент я – вільний агент, але все йде до того, що опинюся у команді «Рави-Руської».

– Які у Вас кумири у футзалі (футболі)?

– У футзалі подобається Ферао з «Барселони», у футболі – Ліонель Мессі.

– Розкажіть смішну ситуацію пов’язану з вашою спортивною кар’єрою?

– Пригадую ще в дитинстві ми ночували в кімнаті й з пацанами винесли з матрацом на коридор нашого співмешканця через те що він хропів. Там він пробув цілу ніч.

– Секрет успіху від Олександра Махіньки?

– Особливо молодому поколінню бажаю постійно працювати над собою, не боятися труднощів, вірити у власні сили, Бога й вести здоровий спосіб життя.

– Що хочете здобути з «Галицькою здобою»?

Безперечно, перемогти у Другій лізі. А вже згодом виступати у складі «пекарів» на більш високому рівні. Команда розвивається й за це велика подяка компанії «Галицька здоба», президенту нашої команди Роману Палідовичу та тренеру Сергію Тригубцю.

– Ваші побажання фанам «пекарів»?

Вони у нас найкращі. Завжди приємно відчувати підтримку з їх боку, незважаючи на те. Чи ми у граємо у Львові, чи, для прикладу, в Дунаївцях. Бажаю бути їм такими ж вірними, якими вони є зараз.

Спілкувався Ігор Воробій, прес-служба «Галицької здоби»

Автор статті: Vorobus.