Ніяк не можу угомонитися з тим велосипедом. Вже люди мені говорять, що я лише про нього думаю й говорю. Щось у цьому є.
На футбол на велосипеді, гуляти на велосипеді, на роботу на велосипеді. Скоро ще й спати на велосипеді. Звісно, це все жарти.
Саме на тему велосипедів хочу розповісти чергову пригоду, яка відбулася зі мною. Річ у тому, що сьогодні вашому автору у терміновому порядку треба було поїхати на перехрестя Стрийська-Наукова.
Звісно, їхати під гору у мої плани не входило, то ж я вирішив зробити об’їзд. Як саме це зробити? Все просто, довго думати не треба аби заїхати в Стрийський парк.
Їду собі такий спокійно, нікого не рухаю, дороги там широкі аж раптом на мене починає хтось кричати. Повертаю голову й бачу що мені у слід репетує жіночка років так 50-ти. Звісно, що я зупинився й захотів послухати що ж вона від мене хоче.
Далі цитую її слова: «Ви що не знаєте, що велосипедистам їздити у парках заборонено? Я буду знову жалітися на вас».
Якщо чесно, то мені мову відняло. Скільки читав правила дорожнього руху для велосипедиста, то ще м такого пункту не бачив.
А де ж тоді їздити велосипедисту як не у парку? Мучитися по ямах, які є на вулиці Стрийській? Чи що робити?
Питаю її, але вона й слухати не хоче, запевняючи, що у парку мають ходити люди й більше ніхто. Чомусь одразу ж мені згадалася історія у парку Івана Франка, коли одне з місцевих ЛКП самовільно повісило у парку папірці з надписами, що їздити парком заборонено.
Як завершилася історія з жіночкою? Я сказав, що вона несповна розуму, адже парки і є для того щоб по них їздили двоколісні. Був кілька тижнів тому у Варшаві, то там велосипедних доріжок вагон, парками не те що можна, а треба їздити і ніхто не репетує. У нас же вічно хтось незадоволений.
Особисто я зараз пересуваюся містом виключно на велосипеді й буду це робити поки буде тепло. Заборонить хтось їздити у парку, то буду порушувати. А що ж робити?
Може ще хтось скаже не дихати?
Далі буде неодмінно й ще цікавіше.
Автор статті: Vorobus.
Написати коментар