Пандемія коронавірусу та світовий карантин внесли суттєві зміни у ритм речей, який вже склався протягом кількох останніх років. У когось були плани, але вони піддались серйозним корегуванням.

Так само і з концертами багатьох гуртів. Зокрема, через карантин гурт «Тінь Сонця» був змушений перенести свій весняний тур, присвячений виходу альбому «На небесних конях», на осінь. Окрім того, стали неможливими виступи на деяких літніх фестивалях, зокрема на «Бандерштадті». Однак, організатори «Бандерштадту» зробили неможливе – вони вирішили перенести цей фестиваль у режим онлайн. Скажу одразу – на «Бандерштадт» я цьогоріч не збирався. Однак, для мене, як і для багатьох шанувальників «ТС», це була гарна нагода не тільки знову послухати та побачити гурт у повному електричному звучанні, а і бодай якось відчути атмосферу «Бандерштадту».

Розпочати, мабуть, треба з головної новини. На цьому онлайн-виступі «Тінь Сонця» офіційно презентувала свого нового барабанщика, яким став Пилип Харук. Він замінив на позиції драмера Юрія Іщенка, який заводив усіх своїми барабанними ритмами протягом двох останніх років. Я, до речі, дуже добре пам’ятаю той концерт, на якому Іщенко був представлений у якості нового барабанщика «ТС». Це було 31 грудня 2017 року на концерті «Новий рік під захистом». Тепер же будемо звикати до нового барабанщика.

І вже на першій пісні Харук змусив серце битись частіше, адже він потужний козацький гуркіт барабанів означав лише одне: буде «Меч Арея». Зазвичай ця пісня лунає однією з останніх на концертах «ТС». Але цього разу вона задала тон усьому виступу «Тіней». Не буду конкретно розповідати про кожну пісню, але про деякі моменти сказати варто.

Дуже приємно було почути вперше у живому виконанні найсвіжішу пісню гурту – «Заколисав», яка була написана на вірші київського поета Сашка Кучеренка, більш відомого, як Сашко Обрій. До цього дану пісню доводилось чути лише на сольних онлайн-концертах Сергія Василюка. Тепер же, можна сказати, відбулась концертна презентація.

Пісня «Громом і вогнем» нагадала мені перший і поки що останній виступ «ТС», на якому я був – на згаданому мною концерті «Новий рік під захистом», коли Сергій Василюк співав «За свободу свою ставай до бою!», і вся Поштова площа підспівувала у відповідь: «Ставай до бою!!!».

Головний момент виступу «ТС» – це пісня «Останні ночі без тебе». Давненько фанати «ТС» не чули цю пісню наживо, тим більше – разом з голосом чарівної Христини Панасюк. Христина нещодавно повернулася з фронту, де за короткий проміжок часу дала близько тридцяти концертів для наших воїнів, які захищають Україну від російського агресора. Однак, цього разу пісня «Останні ночі без тебе» мала особливий підтекст. Вона присвячувалась пам’яті колишнього басиста гурту «Тінь Сонця» Сергія Гавари.

Закінчився виступ «ТС» піснею «Мчать козаки», слова з якої дали назву альбому «ТС». І коло замкнулося: «Тінь Сонця» розпочала свій виступ з однієї пісні Живосила Лютого і завершила іншою. Обидві пісні – хіти. І обидві пісні – це надія та біль історії України. А чи може бути інакше? Думаю, що ні.

Тепер залишається лише чекати на наступний рік та сподіватись на те, що пандемія піде на спад, і це дасть можливість провести «Бандерштадт» не у режимі онлайн, а на заповненому вщент концертному майданчику. І тоді ми зможемо вже наживо почути не тільки «Тінь Сонця», а й інші класні гурти. Наприклад, «Колір Ночі», «Широкий Лан», «Друже Музико», «Проти Течії»… Будемо в це вірити!!!

Артем ТЕРЕНТЬЄВ, спеціально для Vorobus.com
Фото: Софія РУДА

Автор статті: Terentyev.